1. Установіть відповідність між реченням та вираження присудка 1.Наше життя – бурхливий океан.
А іменником
2.Небо на сході починає світлішати. Б допоміжне дієслово + інфінітив
3.Мамина усмішка була найчарівніша. В дієслівна зв'язка + прикметник
4.У зимовому парку буду я милуватися Г складеною формою майбутнього
зеленими Ялинами.
часу
Д прикметником
2.Установіть відповідність між видом односкладного реченням та прикладом
1.означено-особове
A Снігом замело дорогу.
2.неозначено-особове БЧесне діло роби сміло.
3.узагальнено-особове
В На городі посадили картоплю.
4. безособове
ГШум дерев, спів пташок.
Д Кожного року сіємо хліб у ріллю віковую.
д
прикметнтком​

Поиск Чи цікаво ми живемо? (Твір дискусійного характеру) Розміщено від Tvir в Суббота 29 мая На перший погляд, кожен мій шкільний день схожий на інший. Уроки, школи, дім, де знову заняття за письмовим столом. Потім — телевізор або комп’ютер, спілкування з товаришами у дворі. Щось особливе пригадати важко. Проте друзі на нудьгу не скаржаться. А я подумав: що означає жити цікаво? На цю тему нещодавно у нас була класна година — дискутували. Запитали, наприклад, Микиту Бєлова, що цікавого відбувається в його житті. Микита сказав, що для нього кожен день приносить щось несподіване, а значить — той день цікавий. А ще хлопець відкрив у собі здібності. - Тільки не глузуйте з мене, — попередив нас Микита, — бо більше нічого не скажу. Я захопився ліпленням з пластиліну. А почалося все з того, що треба було до Семену, моєму молодшому братові, виліпити двох казкових героїв — Вовка та Лисицю. Захопився сам і Сеньку теж заохотив. А тепер без пластиліну себе не уявляю. У мене вдома ціла колекція наших робіт. Якщо схочете, дещо принесу, покажу. Виявилося, що мої однокласники відкрили у собі якісь таланти і розвивають їх. Степан Мамонтов вчиться грати на акордеоні — на шкільних концертах його можна почути. Катерина Романова малює і пише вірші — вона навіть ілюструє свої твори. Настя Рудич співає. Я не відкрив у собі жодної здібності, але я не вважаю, що моє життя нецікаве, похмуре. По-перше, мені цікаво вчитися у школі. Готуючи уроки, я користуюся Інтернетом. Є в моїй домашній бібліотеці словники, енциклопедія. По-друге, раз на місяць ми з батьками йдемо до театру. Особливо мені подобаються вистави у театрі ляльок. По-третє, разом із батьком займаюсь зимовим купанням у річці. Ось вже пішов другий сезон, як я «моржую». А хіба життя моїх батьків не цікаве? Батько грає на гітарі й співає, сам написав кілька пісень. Мама — чудовий кулінар, і на свята нас балує диво-кулінарними новинками. Одне слово, людина сама знаходить собі заняття до душі. І тільки від неї залежить, як пройде її день — нудно чи ні.

Твір-опис процесу праці (у художньому стилі)

Недарма вважається, що праця облагороджує людину. Адже задля того, щоб зробити будь-що добре, потрібно вчитися та розвиватися. Уміла в своїй справі людина – наче митець, що створює шедевр. ЇЇ рухи красиві та відточені, хоч вона малює картину, хоч рубає дрова. Отаке захоплення в мене завжди виникає, коли я гаю, як моя мама вишиває "хрестиком" картини.

Моя мама Олена дуже любить вишивати. Раніше вона часто робила вишиванки у народному стилі, як її навчила бабуся. Зараз їй подобається вишивати величезні, ніби намальовані картини. Хоч вишивати хрестиком і не складно, це потребує майстерності та терпіння. Мама сідає біля вікна чи лампи та дістає з шухляди п’яльця зі спеціальною тканиною, різнокольорові нитки та ножиці, та схему картини, надруковану на папері. Вона акуратно розкладує все необхідне та приступає до роботи. Голка в маминих руках просто літає! Мама швидко та легко робить стежки, рахуючи їх пошепки. Зайву нитку вона обережно відрізає гострими ножицями. В неї напоготові декілька голок з різними нитками, бо для однієї картини може знадобитися не менше десяти кольорів. Час від часу мама відсувається від своєї картини та дивиться, чи все зробила правильно. У цей час вона не любить, коли її відволікають, бо мусить стежити, щоб не збитися зі схеми.

Коли мама втомлюється, то акуратно збирає своє приладдя назад у шухляду та деякий час роздивляється, що в неї вийшло. Мушу визнати, вона ніколи не буває повністю задоволена результатом, хоча її картини виходять дуже гарними. Та мама вважає, що завжди можна зробити ще краще – швидше та акуратніше. Тому вона з радістю береться за нові роботи, щоб навчитися новому.