1. Установи вид підрядного речення - обставинне порівняльне
А Коли душа посоловіє, тоді уже не до краси.
Б Двір сплановано так, що діти від вулиці ізольовані.
В Як разом будемо стояти, наш буде верх.
Г Чумаки не любили заліза, бо воно, казали, притягає грім
Д Чайка скиглить літаючи, мов за дітьми плаче.
2.Установи вид підрядного речення - обставинне умови
А Коли душа посоловіє, тоді уже не до краси.
Б Двір сплановано так, що діти від вулиці ізольовані.
В Як разом будемо стояти, наш буде верх.
Г Чумаки не любили заліза, бо воно, казали, притягає грім
Д Чайка скиглить літаючи, мов за дітьми плаче.
3.Установи вид підрядного речення - обставинне причини
А Коли душа посоловіє, тоді уже не до краси.
Б Двір сплановано так, що діти від вулиці ізольовані.
В Як разом будемо стояти, наш буде верх.
Г Чумаки не любили заліза, бо воно, казали, притягає грім
Д Чайка скиглить літаючи, мов за дітьми плаче.
4.Установи вид підрядного речення - обставинне дії
А Коли душа посоловіє, тоді уже не до краси.
Б Двір сплановано так, що діти від вулиці ізольовані.
В Як разом будемо стояти, наш буде верх.
Г Чумаки не любили заліза, бо воно, казали, притягає грім
Д Чайка скиглить літаючи, мов за дітьми плаче.
ответ:голуб безпорадно лежав на боці, розчепіривши крило, ніби вкривався ним. Діти намостили птахові м'яку постіль з вати у старій картонній коробці з під взуттяі поставили біля Чубарикового ліжка. Коли вони пішли, Степанко сів біля коробки долі і тривожно стежив за диханням птаха. Очі в голуба були заплющені, боки то здіймалися, то западали. На зламаному дзьобі закипіла кров. Степанко дмухав на голуба і знаходив під пір'ям сліди кігтів. Тоді він розшукав пляшечку з зеленкою і помастив ранки. Голуб увесь вкрився зеленими плямами. Та важливо було те, що він жив, хоч і здавалося хвилинами, що помирає.
Объяснение:Останнє речення не зовсім зрозумів, тому може бути не правильним.
Відповідь:
Голуб безпорадно лежав на боці, розчепіривши крило, ніби вкривався. Діти намостили птахові м`яку постіль з вати у старій картонній коробці з-під взуття і поставили біля чубарикового ліжка. Коли вона пішла, Степанко сів біля коробки долі і тривожно стежив за диханням птаха. Очі в голуба були заплющенні, боки то здіймалися, то западали. На зламаному дзьобі закипіла кров. Степанко дмухав на голуба і знаходив під пір`ям сліди кігтів. Тоді він розшукав пляшечку з зеленкою і помастив ранку. Голуб увесь вкрився зеленими плямами. Та важливо було те, що він жив, хоч і здавалося хвилинами, що помирає...
Пояснення: