1. Утворіть синонімічне складнопідрядне речення до простого. Підкресліть граматичні основи. Всі разом зірки здаються широкою небесною дорогою, всипаною зоряним килимом. 2. Накресліть схему речення, визначте вид підрядної частини. Мусить пташка малесенька дбати, де б водиці дістати краплину. Виконайте завдання. 3. Установіть відповідність між складнопідрядним реченням та його видом 1. Якщо все продумано до деталей, будь-яка справа буде легкою. А) обставинне причини 2. Ми використовуємо інтернет, щоб навчатися, спілкуватися, здійснювати покупки тощо. Б) обставинне мети 3. Я милуюся розкішними трояндами, що ростуть у моєму затишному садку. В) обставинне умови 4. Мама заздалегідь придбала путівки на море, бо вони були зі знижкою. Г) означальне. 4.Розставте розділові знаки. Підкресліть граматичні основи. Вкажіть вид цього складнопідрядного речення. Я часто думаю що Бог нагородив мене сповна давши таку родину. IV рівень (3 б). Виконати завдання. 5. Зробіть синтаксичний розбір речення Старий орел який був давнім мешканцем степу нерухомо сидів на кручі.
Люблю слухати, як гудуть бджоли, і стежити за їхнім дивним улагодженим життям, адже немає комахи шляхетнішої за цю; шелестить біля мого куреня торочкаста трава, під цей тихий, лагідний супровід перо моє пише легко і вільно, а в самому курені пахне медом і сухим зіллям: чебрецем , материнкою та рум’янком.
Коли ж приходив Онисько, чоловіки співали вдвох, виводячи чогось старовинного, що неодмінно будить у похилих селян рясні спогади про роменські рушники в кутку на образах, завзяту різдвяну бійку посеред річки, дівочі сорочки, тісненько вишиті на рукавах чорним або калиновим хрестиком, та гнучкі вербові кладки через рови з весняною водою , що й досі ділять старе українське село на кутки й прикутки. *
Люблю слухати, як гудуть бджоли, і стежити за їхнім дивним, улагодженим життям, адже немає комахи, шляхетнішої за цю; шелестить біля мого куреня торочкаста трава, під цей тихий, лагідний супровід перо моє пише легко і вільно, а в самому курені пахне медом і сухим зіллям: чебрецем, материнкою та рум'янком.
Коли ж приходив Онисько, чоловіки співали вдвох, виводячи чогось старовинного, що неодмінно будить у похилих селян рясні спогади про роменські рушники в кутку на образах, завзяту різдвяну бійку посеред річки, дівочі сорочки, тісненько вишиті на рукавах чорним або калиновим хрестиком, та гнучкі вербові кладки через рови з весняною водою, що й досі ділять старе українське село на кутки й прикутки.