1. Від числівників утворено всі при¬слівники рядка: А утрьох, по-іншому, всього-на-всього;
Б до двоє, по-нашому, в цілому;
В по-перше, по четверо, поодинці;
Г чимало, щороку, тимчасово.
2. При творенні простої форми вищого ступеня порівняння відбувається чергу¬вання в обох прислівниках рядка:
А низько, голосно;
Б дорого, вузько;
В дешево, хитро;
Г дуже, гостро.
3. Неправильно утворено ступінь по¬рівняння прислівника:
А щасливіше;
Б більш щасливо;
В найбільш щасливіше;
Г найщасливіше.
4. Без не можна вживати всі прислів¬ники рядка:
А неабияк, невесело, незабаром;
Б недорого, неквапом, ненадовго;
В неминуче, неподалік, непосидюче;
Г небагато, неважко, ненадовго.
5. Із дефісом потрібно писати всі при¬слівники рядка:
А де/таки, ось/ось, гидко/бридко;
Б по/нашому, зі/споду, в/сімох;
В казна/де, чим/дуж, до/краю;
Г десь/то, спід/лоба, до/пізна.
6. Прислівники на о можна утворити від усіх слів рядка:
А навмисний, добрячий, болючий;
Б імовірний, в'юнкий, безуспішний;
В даремний, певний, рішучий;
Г боязкий, гнітючий, терплячий.
7. Прочитайте текст. Виконайте зав¬дання після нього.
Край балки, де внизу бовваніла сму¬га кущів, вовки зупинилися. Тільки один, обережно загрібаючи лапами, ступив кіль¬ка кроків у/перед. (1)Звідси краще можна було осягти зором велику лісову балку. Тоді передній вовк злегка пригнувся. На/мить стала надзвичайна тиша. По/заду вовків здіймалася висока стіна лісу, по/пе¬реду лежала чимала кручена балка. У ви¬сочині рясно палахкотіли зорі, (2)незміно й (3)неможливо пашів розпечений морозом сніг. Усе (4)довкола ніби зупинилося (За А. Любченком).
8. До прислівників місця належать усі слова, крім:
А внизу;
Б уперед;
В звідси;
Г злегка.
9. Орфографічну помилку допущено в написанні прислівника, позначеного цифрою:
А 1;
Б 2;
В 3;
Г 4.
10. Окремо потрібно писати прислівник:
А у/перед;
Б на/мить;
В по/заду;
Г по/переду.
þ Виконайте завдання.
11. До дієслова доберіть і запишіть прислівники, різні за значенням. У дуж¬ках укажіть розряд прислівника за зна¬ченням.
…
Будувати …
…
Твір про милозвучність української мови пропоную скласти так:
Українська мова - одна з найдивовижніших мов світу. Вчені особливо відзначають її милозвучність та мелодійність. Ще І. Срезнєвський у далекому 19 столітті писав про нашу мову: "...багато хто впевнений, що ця мова - одна з найбагатших мов слов'янських, що вона не поступається богемській достатком слів і виразів, польській - мальовничістю, сербській - приємністю". Із цим дійсно важко не погодитися.
Милозвучність української мови підтверджується її особливим фонетичним складом. Наприклад, наша мова має унікальну можливість уникнення важких для вимови сполучень звуків, певних повторів у реченні. Це і робить її такою чарівною і мелодійною. Прислухаєшся до мови, а, здається, то пташечка співає.