1. Виділені в словосполученнях слова є головними у рядку     А)  тепле літо, говорити голосно, наш будинок

    Б)  сьогодні прийдемо, крапля роси, майбутнє країни

    В)  дивляться мовчки, цікавий фільм, зошит у клітинку

    Г) калиновий кущ, читати вголос, відчинене вікно

2. Усі подані словосполучення є іменниковими у рядку

     А) рідна земля, вишитий мамою, моя домівка

     Б) сонячний ранок, зустріч з тобою, вишневий сад

     В) наші спогади, вікно праворуч, крапля падає

     Г) назустріч вітру, сонячний день, школа майбутнього

3. Не є словосполученням вислів

    А) три роки        Б) твій щоденник   В) навколо двору   Г) любити їх

4. Речення    Плекаймо рідну мову в своєму серці на віки!

    за метою висловлювання є

    А) розповідним        Б) окличним В) питальним         Г) спонукальним

5. Складним є речення в рядку

    А)Пам’ятаймо, що доброта завжди перемагає.

    Б) Проходячи мимо, ми побачили берег річки, зарослий лепехою.

    В) У нашому серці назавжди залишиться батьківська хата, рідна стежина

        до неї.

   Г) Осіння прохолода не лише бадьорила, а й приносила задоволення.

6. Двоскладним є речення

   А) Хліб і рушник — одвічні людські символи.

   Б) Під вікнами насадили бузку, любистку, півників та півонії.

   В) Треба бути щедрим і вимогливим до себе.

   Г) Сім разів відмір — один раз відріж.
​

кожна людина є цінною та неповторною. усі ми різні, але прагнення стати гідною людиною має стати нашою спільною рисою. недарма кожен з батьків намагається зробити усе можливе, щоб їхня дитина виросла гідною людиною. але як це – бути гідним? що таке гідність?

протягом життя ми всі робимо вчинки та приймаємо рішення. деякі з них є правильними, деякі призводять до помилок. таким чином ми вчимося та розвиваємося. є також певні орієнтири, на яки ми маємо рівнятися – морально-етичні принципи, затверджені суспільством.

гідність – це вміння тримати себе та свої думки чистими, що є вчинити правильно, навіть якщо для цього доведеться боротися з особистими емоціями та переступати через свої слабкості. гідність – це внутрішнє відчуття благородства та відчуття власної відповідальності за своє життя та життя близьких. гідна людина має чисті думки, адже саме від цього залежать її вчинки. чесніть, благородство, порядність, співчуття до навколишніх та доброзичливість людині стати гідною.

наше життя є складним. в ньому зустрічається усе: радість і горе, нагороди та випробування. ми стикаємося з підлістю, зрадою, ненавистю та болем. це також невід’ємні частини нашого життя, але тільки від нас залежить: чи гідно ми витримаємо ці складні життєві іспити та вийдемо з труднощів переможцем, зберігши людяність, чи зламаємося та

втратимо єдине, що нам по суті належить – свою гідність.

сьогодні, коли в сучасному світі досить важко знайти правильний шлях, адже моральні цінності та еталони правильної поведінки у суспільстві докорінно зламані, а людське життя не важить нічого, сьогодні, як ніколи, гостро постає проблема пошуку та відродження насамперед у самому собі цих вічних рис, що врешті решт і роблять людину гідною – тобто справжньою людиною.

                  Осінь.

          Осінь   -  золота пора року. Недарма в народі  її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою.  Адже  саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і  в садах .  Після   довгих клопітких  робіт одержують щедру винагороду від природи за  свою  працю.

        Восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори:   червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.

       Сонечко обігріває все менше землю. Приходять перші заморозки.

       Восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. Тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.

        Про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . Ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . В  першому  класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:

            « … Падає , падає листя

                   Листя в саду мерехтить.

                   Жовте , яскраво-вогнисте

                   Тихо за вітром летить… . »

      Мені також подобається гати , як з дерев плавно

 опадають  пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на

  землю.  А як тільки пахне це опале листя! Грибами, пеньками,

  та й самою осінню!

         Напевне тому, що я народилася восени  - це і є  моя

 найулюбленіша пора року. Вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.

 Та все ж таки як тільки гарно  восени!