1. Виділене слово є прислівником у реченні, ОКРІМ A Старому та хворому годи завше, як малому. Б Мені стало якось ніяково. в Слобода Купенка тоді була невеличким поселенням на Слобожанщині. г Стояла собі у полі, коло гаю, одна козача пасіка.
Щира творча дружба між Дмитром Яворницьким та Іллею Рєпіним тривала понад сорок років Видатні діячі культури були земляками - обидва народилися й виросли на Харківщині, але перше знайомство відбулося в Петербурзі тільки в 1887 році .
Коли Яворницький прибув на вечір рiчницi Тараса Шевченка, Рєпін підійшов до нього і запропонував сісти поруч Між ними зав’язалася задушевна розмова Говорили про Україну, Запорозьку Січ, розпитували один одного, над чим працюють Рєпін розповів Яворницькому про свою працю над картиною про запорожців, які пишуть відповідь на грізний наказ султана припинити наскоки на Крим .Його цікавило, що скаже про картину найбільший знавець Запорозької Січі Дмитро Яворницький, якого він запросив до майстерні З першого ж погляду картина Яворницькому сподобалася . Він зі щирим захопленням хвалив автора.Яворницький щедро допомагав Рєпіну увічнити одну із славних сторінок історії України, глибше вивчити життя, звичаї народу Зворушлива дружба двох побратимів дала рясні плоди До нас дійшли заповітні слова Рєпіна, у яких він уболіває за долю України . Художник клопочеться, щоб на доброму ґрунті розцвів український стиль у мистецтві, адже український співучий народ має особливе право на своє особливе мистецтво. (примерно так )
Щира творча дружба між Дмитром Яворницьким та Іллею Рєпіним тривала більше сорока років. Вони були земляками, але вперше познайомилися в Санкт-Петербурзі 1887 року. Рєпін підсів до Яворницького, прибув до вечора на річницю народження Тараса Шевченка і ,після задушевної розмови, розповів про свою роботу над картиною про запорожців, які пишуть відповідь на грізний наказ султана припинити наскоки на Крим. Побувавши в майстерні художника, Явоницкий, як справжній знавець Запорозької історії, запропонував йому написати велику картину, в якій би відбилася вся історія боротьби українського народу проти турецько-татарської агресії. Рєпіну не вистачало наочних матеріалів для роботи таких масштабів, але це не зупинило їх. Явоницкий зібрав до того моменту значну колекцію історичних цінностей тих часів і з готовністю запропонував її художнику в якості наочних посібників. Він так само приводив у майстерні своїх знайомих, які відповідали зовнішнім уявленням про жителів того часу, щоб вони позували Рєпіну. На створення картини пішло 12 років. Художник тричі приїздив в Україну і на Кубань. До Явоницкого, як знавця історії Запоріжжя, була справді безцінною. Їх дружба дала рясні плоди для Української культури. Рєпін ж передає в словах надії на розквіт України у мистецтві, адже цей народ має особливе право на особливе мистецтво.
Щира творча дружба між Дмитром Яворницьким та Іллею Рєпіним тривала понад сорок років Видатні діячі культури були земляками - обидва народилися й виросли на Харківщині, але перше знайомство відбулося в Петербурзі тільки в 1887 році .
Коли Яворницький прибув на вечір рiчницi Тараса Шевченка, Рєпін підійшов до нього і запропонував сісти поруч
Між ними зав’язалася задушевна розмова Говорили про Україну, Запорозьку Січ, розпитували один одного, над чим працюють Рєпін розповів Яворницькому про свою працю над картиною про запорожців, які пишуть відповідь на грізний наказ султана припинити наскоки на Крим .Його цікавило, що скаже про картину найбільший знавець Запорозької Січі Дмитро Яворницький, якого він запросив до майстерні
З першого ж погляду картина Яворницькому сподобалася . Він зі щирим захопленням хвалив автора.Яворницький щедро допомагав Рєпіну увічнити одну із славних сторінок історії України, глибше вивчити життя, звичаї народу
Зворушлива дружба двох побратимів дала рясні плоди До нас дійшли заповітні слова Рєпіна, у яких він уболіває за долю України . Художник клопочеться, щоб на доброму ґрунті розцвів український стиль у мистецтві, адже український співучий народ має особливе право на своє особливе мистецтво. (примерно так )
Щира творча дружба між Дмитром Яворницьким та Іллею Рєпіним тривала більше сорока років. Вони були земляками, але вперше познайомилися в Санкт-Петербурзі 1887 року.
Рєпін підсів до Яворницького, прибув до вечора на річницю народження Тараса Шевченка і ,після задушевної розмови, розповів про свою роботу над картиною про запорожців, які пишуть відповідь на грізний наказ султана припинити наскоки на Крим.
Побувавши в майстерні художника, Явоницкий, як справжній знавець Запорозької історії, запропонував йому написати велику картину, в якій би відбилася вся історія боротьби українського народу проти турецько-татарської агресії.
Рєпіну не вистачало наочних матеріалів для роботи таких масштабів, але це не зупинило їх. Явоницкий зібрав до того моменту значну колекцію історичних цінностей тих часів і з готовністю запропонував її художнику в якості наочних посібників. Він так само приводив у майстерні своїх знайомих, які відповідали зовнішнім уявленням про жителів того часу, щоб вони позували Рєпіну.
На створення картини пішло 12 років. Художник тричі приїздив в Україну і на Кубань.
До Явоницкого, як знавця історії Запоріжжя, була справді безцінною. Їх дружба дала рясні плоди для Української культури. Рєпін ж передає в словах надії на розквіт України у мистецтві, адже цей народ має особливе право на особливе мистецтво.