1. Видiлiть речення із сурядним і підрядним зв'язком. А. Соц і повітря лоскочуть щоки, а зелень ялинкових гілок виглядає з-під снігу так свіжо, що здається, надворі стоїть весна, одягнена у білі шати (М. Коцюбинський). Б. Минає літо, осінь вже бреде, лісів багрянець торкнувся вересневий, і пахне чебрецем, і листя де-не-де, кружляючи, лягає під дерева (Л. Тендюк). В. В тiвнi нi, коли мої штани іще тримались на однiй пiдтяжцi, я все ніяк допетрати не міг, що крутиться земля, мов куля кругла (Б. Олійник). г. Всі рухи його, важкуватi звичайно, ставали у танці легкими й повабними, ноги ледве торкались землі, руки гнулись, як гумові, вся фігура його нагадувала тонку й гнучку лозину. (М.Коцюбинський).

1) ( ) і ( ), [ ]. ( З останньої дужки поведеш стрілки в першу і другу, і поставиш питання "коли саме? ")

2)[ ], ( щоб ), (як ). ( З першої дужки поведеш стрілку до другої і напише питання" з якою метою? ", з другої дужки- в третю, і поставий питання "про що?")

3)[ ], (аби ) і ( ). ( З першої дужки проведеш стрілки до другої і третьої і поставиш спільне питання"з якою метою? ")

4)[ ], (що), [ ], (хто). (З першої дужки стрілка в другу і питання"яких саме? ", з третьої дужки стрілка в четверту і питання "хто саме? ")

5)[ ], [ ], та [ ], (що). (З третьої дужки стрілка в четверту і питання "що саме? ")

                  Осінь.

          Осінь   -  золота пора року. Недарма в народі  її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою.  Адже  саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і  в садах .  Після   довгих клопітких  робіт одержують щедру винагороду від природи за  свою  працю.

        Восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори:   червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.

       Сонечко обігріває все менше землю. Приходять перші заморозки.

       Восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. Тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.

        Про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . Ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . В  першому  класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:

            « … Падає , падає листя

                   Листя в саду мерехтить.

                   Жовте , яскраво-вогнисте

                   Тихо за вітром летить… . »

      Мені також подобається гати , як з дерев плавно

 опадають  пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на

  землю.  А як тільки пахне це опале листя! Грибами, пеньками,

  та й самою осінню!

         Напевне тому, що я народилася восени  - це і є  моя

 найулюбленіша пора року. Вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.

 Та все ж таки як тільки гарно  восени!