1. Випишіть правильні відмінкові форми : ста сімдесяти чотирьом, ста семидесяти чотирьох, ста сімдесятьома чотирьома, у стах сімдесятьох чотирьох, трьохста шістдесяти двох, трьомстам шістдесяти двом, трьохстах шестидесятьох двох, чотириста вісімдесятьох двух, чотирьомстам восьмидесяти трьом, у чотирьохстах вісімдесяти двох, п'ятиста дев'яноста семи, п'ятьмастами дев'яноста сьома. 2 Порушено граматичну норму на позначення часу (випишіть): чверть до шостої, без п'ятнадцяти шоста. пів на дванадцяту, третя година десять хвилин, двадцять хвилин сьомої. 3.Випишіть з поданих слів займенники. Який-небудь, будь-де, ще, колись, казна-що, багато, звідкись, анічий, бозна-як, все-таки, щосили, нікотрий, ніколи, свій. 4.Утворіть словосполучення : пишався, сміявся, пробачив, дивився --- на мене, мною, з мене, мені. 5. Слово ЩО є займенником у реченні Казка - це свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої мрії. Так тихо,спокійно, що хочеться сісти на човен і по Здавалось, що якийсь чарівник убрав дерева в золоті шати. 6. Зверніть увагу на такі правила б і час дієслова; творення форми наказового дієвідміни дієслів ; чергування приголосних за дієвідмінювання ;дієприкметниковий зворот; дієприслівниковий зворот і одиничний дієприслівник. 7.Виконайте завдання : Помилку в написанні допущено : працюєш, сидять, хотять знаєте, стоїмо, зітхаємо, загоють, бачимо, шиємо, клеїмо, доють. Неправильно утворено форму наказового в дієсловах : повірмо, мовчати хай прийде, давай співати, перекладімо, треба мити Не потребує редагування словосполучення : плакучі верби, конкуруючі фірми, подорожуючі стеденти, ходяча енциклопедія. 8.Дібрати з художньої літератури ( рекомендую " Майстер корабля " Ю.Яновського ) 5 речень і визначити , до якої частини мови належить кожне слово. Наприклад : Я прочитав роман. Я - займенник, прочитав - дієслово, роман - іменник. Оформляти тільки так! 9. Виконайте вправу : Визначте вид кожного односкладного речення. У чужомі домі не порядкуй. Шаблю вибито з рук. Все покину і полину до самого Бога. Стилет чи силос ? У нас сміливих поважають. Голос духа чути скрізь. Зачарований тобою, пливу в тебе !
1.Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду) .
2.Постійні морфологічні ознаки:
1)розряд (якісний, відносний, присвійний) ;
2)форма:
•повна, коротка (для якісних прикметників, якщо є);
•стягнена, нестягнена (для прикметників жіночого і середнього роду) .
3.Ступінь порівняння (для якісних прикметників) :
•вищий;
•найвищий.
4. Тип відмінювання — група:
•тверда;
•м’яка.
5.Непостійні морфологічні ознаки:
•рід (в однині);
•число;
•відмінок.
6.Синтаксична роль у реченні.
Морфологічний розбір числівника
1.Початкова форма (називний відмінок) .
2.Розряд за значенням:
•кількісний (власне кількісний, неозначено-кількісний, збірний, дробовий) ;
•порядковий.
3.Розряд за будовою:
•простий;
•складний;
•складений.
4.Морфологічні ознаки:
•рід (якщо є);
•число (якщо є);
•відмінок (якщо є).
5. Синтаксична роль.
Іменник
Морфологічний розбір іменника
1.Початкова форма (називний відмінок однини) .
2.Морфологічні ознаки:
•назва, загальна, власна;
•істота, неістота;
•рід (чоловічий, жіночий, середній) ;
•число (однина і множина; тільки однина; тільки множина) .
•відміна (група (для іменників І і ІІ відміни)) ;
•відмінок.
3.Синтаксична роль.
Морфологічний розбір дієслова
1.Початкова форма (інфінітив) .
2.Постійні морфологічні ознаки ознаки:
•перехідне чи не перехідне;
•вид (доконаний, недоконаний) ;
•дієвідміна.
3.Непостійні морфологічні ознаки:
б (дійсний, умовний, наказовий) ;
•час (теперішній, минулий, майбутній) ;
•особа (якщо є);
•число (якщо є);
•рід (якщо є).
4.Синтаксична роль у реченні.
Праця людину годує, а лінь марнує. (Нар. тв. ) Годує — дієслово (що робить?) , початкова форма годувати;
дія, перехідне, недоконаний, дійсний, теперішній, 3 особа, однина, жіночий рід, І дієвідміна, присудок
Морфологічний розбір прислівників
1.Розряд за значенням:
•означальний (якісно-означальний, кількісно-означальний дії);
•обставинний (місця, часу, мети, причини) .
2.Ступінь порівняння (для якісно-означальних) .
3.Синтаксична роль.
Морфологічний розбір прислівників
1.Розряд за значенням:
•означальний (якісно-означальний, кількісно-означальний дії);
•обставинний (місця, часу, мети, причини) .
2.Ступінь порівняння (для якісно-означальних) .
3.Синтаксична роль.
Тихо пливе блакитними річками льон. (Коцюб. )
Тихо — прислівник (як?) .
Якісно-означальний;
ступінь порівняння відсутня.
Морфологічний розбір сполучників
1.Розряд за значенням:
•сурядності (єднальний, розділовий, зіставний, протиставний) ;
•підрядності (часовий, причиновий, умовний, мети, допустовий, наслідковий, порівняльний) .
2.Група за походженням (первинний, вторинний) .
3.Група за будовою (простий, складний, складений) .
4.Синтаксична роль.
Морфологічний розбір вигуків
1.Розряд за значенням:
емоційний, спонукальний; звуконаслідувальний.
2.Група за походженням: первинний, вторинний.
Частка б, би в умовному пишеться окремо: б пишеться після слів, що закінчуються на голосний: я хотіла б; вона б сказала; рада б узяти; я б про це розповів; би — після слів, що закінчуються на приголосний: я хотів би; він би сказав; я міг би взяти; він би це давно був зробив.
Дієслова умовного як і минулого часу, змінюються за числами, а в однині — за родами.
Форми умовного найчастіше вживаються у складних реченнях, що виражають умову: Якби мені черевики, то пішла б я на музики (Т. Шевченко).
Рідше вони слугують присудками простого речення, у якому виражене прагнення, бажання: