1.Випишіть речення, в якому підрядна частина стоїть після головної в складнопідрядному реченні.
А Хто знання має, той і мур зламає.
Б Добре того вчити, хто хоче все знати.
В Хто вчиться змолоду, не знає під старість голоду (Нар. творчість).
Г Хто п’є зілля джинджури, той забуде дорогу до лікаря (Ф. Мамчур).
2 . До складнопідрядного з підрядним з’ясувальним належить речення.(виписати)
А Неподалік од татарського броду, де навшпиньки спинався долинковий туманець, окреслилася постать людини.
Б Семен рукою розгладив недовірливі зморшки на чолі, хоча й позаздрив спокійним снам батька.
В Так дівчині хотілося, щоб ніхто не побачив її.
Г Ярослав руками перебирав стебла пшениці, у яку вже ввійшла золотінь (З тв. М. Стельмаха).
3. До складнопідрядного з підрядним обставинним мети НЕ належить речення.(виписати)
А На хвилину зупинялися, щоб дати коням відпочити.
Б Хлопці держалися разом і, йдучи, розглядалися по сторонах, щоб добре затямити дорогу.
В Дозорці дали знак, щоб веслярі рух весел припинили (З тв. А. Чайковського).
Г Повільно, обережно ступаю по чорноземові батькового городу, щоб йому боляче не було (О.
4.До складнопідрядного з підрядним з’ясувальним належить речення. (виписати)
А Уже сонце хилилося до заходу, як у степу показалася велика чорна плахта (А. Чайковський).
Б Старий дзвонар одного давнього вечора розповідав, як десь дівчата дзвонами привертали
парубочі серця (М. Стельмах).
В Зібралася ціла флотилія, наче з якого великого переможного походу верталися.
Г Назбирали багато сухого бадилля, щоб було чим цілу ніч палити (З тв. А. Чайковського).
5. Випишіть безсполучникове складне речення.
A Дмухнув вітер понад ставом – і сліду не стало (Т. Шевченко).
Б Людині треба, щоб її робота залишалася після неї самої жити (Ю. Яновський).
B Ми не лукавили з тобою, ми йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Т. Шевченко).
Г Луги, струшуючи срібну росу, розляглися співами своїх соловейків, голосним куванням сивих зозуль (Панас Мирний).
6. Визначте і запишіть безсполучникове складне речення, між частинами якого смисловий зв’язок – протиставлення подій і явищ.
A Мати вірила: земля усе знає (М. Стельмах).
Б Два голуби гудуть, голубка туркоче (Народна творчість).
В Подивилась ясно – заспівали скрипки (П. Тичина).
Г Не русалонька блукає – то дівчина ходить (Т. Шевченко).
7 . Запишіть правильно речення, яке відповідає схемі [ ] – [ ]. (розділові знаки пропущено).
A. Ще сонячні промені сплять досвітні огні вже горять (Леся Українка).
Б . Вітер віє на долину колише билину рід до роду листи пише та на Україну (Народна творчість).
B . Явір зелененький на воду схилився козак молоденький сильно зажурився (Народна творчість).
Г. Вже тиха осінь ходить берегами на вербах трусить листячко руде (Л. Костенко).
8.Знайдіть і запишіть ПРАВИЛЬНО речення, у якому допущено пунктуаційну помилку.,
A Не візьмешся за роботу, робота сама не зробиться (Народна творчість).
Б Мрія ставала дійсністю, дійсність була схожа на мрію (Л. Дмитерко).
B Шумить вода, весною повіва, земля квіточки викида (П. Грабовський).
Г Мені здається: твої очі у мою душу світять з вишини (В. Сосюра).
9. Позначте розділовий знак, який пропущено в даному реченні
Бувають дивні на землі діласеред зими черешня зацвіла (Д. Павличко).
А) Кома; В) тире;
Б) двокрапка; Г) крапка з комою.
Багато в Україні є красивих міст і сіл, але найбільше мені подобається рідне місто. У ньому я народився і живу, тут я познайомився зі своїми друзями, пішов у школу. Мій дідусь живе разом з нами. Він часто розповідає цікаві історії про наше місто і його мешканців. І в школі на уроках народознавства та історії вчителі розповідають нам про славетне минуле нашого рідного краю.
Колись, у сиву давнину, в степу виникла невеличка фортеця. її збудували козаки, які мужньо захищали свій народ від татар. Закінчилась війна, фортеця перетворилася спочатку на містечко, а потім на велике місто — справжній промисловий і культурний центр. У ньому є багато в з красивими будинками, театри і кінотеатри, зоопарк, парки відпочинку.
Ось це моє улюблене місто!
ю
Действия украинских националистов против немецких оккупантов — вооружённое противодействие германской оккупационной администрации со стороны Украинской повстанческой армии (УПА) и других украинских националистических организаций. Активно началось с весны 1943 года, после того, как на III конференции ОУН(б) было принято решение выступить против немецких оккупантов, отряды УПА начали нападать на немецкие опорные пункты на Волыни[7].
Весна-осень 1943 — период наиболее интенсивных боев УПА с немцами на Волыни (основной период «антинемецкого фронта»). УПА захватывает отдельные населенные пункты на Западной Украине где создает собственную администрацию (например, «Колковская республика»), пытается противодействовать хозяйственной деятельности немцев, ведет оборонительные бои (антипартизанские акции Эриха фон дем Бах-Залевского и Ганса Прюцмана)[8][9][10][11][12]. УПА осуществит сотни нападений на полицейские участки, обозы и склады вермахта, главным образом с целью добычи оружия, снаряжения и продовольствия, и заявить о себе как о защитнике прав украинского народа[13].
Летом 1943 в Галичине ОУН-Б создало аналог УПА — Украинскую народную самооборону. Задача УНС заключалась в рас действий УПА на Галичину. Название УНС, вместо УПА использовалось, чтобы не подставлять под удар немцев организационные мероприятия в дистрикте Галиция, где были другие оккупационные условия. УНС готовится для борьбы против СССР, но оборонительных боев с немцами все же избежать не получилось. Параллельно продолжается набор добровольцев в дивизии "Галичина". Со временем УНС меняет название на УПА-Запад.
В начале 1944 года УПА фактически свернёт антигерманский фронт и постепенно будет налаживать взаимовыгодные отношения с СС, вермахтом и СД с целью совместных боевых действий против Красной Армии. Осенью 1944 конфликт УПА с немцами полностью прекращается, потому что завершается немецкая оккупация Украины. Немецкая пропаганда начинает одобрительно отзываться об УПА[14]. Начнутся попытки немцев привлечь украинское освободительное движение на свою сторону (освобождение политических узников, создание УНК и УНА).
Объяснение: