1. Визначити рядок , у якому правильно вказано вид зв’язку між
частинами складного речення.
Якщо вам пощастило потрапити на прекрасну лісову галявину, то пам'ятайте:
не варто зривати ніжні квіти - нехай вони цвітуть для всіх.
А. Підрядний та безсполучниковий.
Б. Сурядний та підрядний.
В. Безсполучниковий, сурядний, підрядний.
2. Пунктуаційну помилку допущено в реченні:
А. Потрібно робити лише те, що бажають твоя душа й серце, і тільки тоді
людина досягне вершини своєї творчості.
Б. . Роззирнулася, сподіваючись, що все це сон, який зараз мине і з усіх вулиць
посуне люд, і стануть навколо церкви, засвітять свічечки, і вдарять великодні
дзвони…
В. Я дізналася, що в сусідньому селі під час грози блискавка підпалила хату і
хлопчик, ризикуючи життям, зміг винести з вогню маленьку сестричку.
3. Складне речення з підрядним і безсполучниковим зв’язком утвориться,
якщо до частини « Надвечір небо затягло хмарами, почав накрапати
дощик…» додати фрагмент
А) …і ставало прохолодніше.
Б)… але задуха в повітрі все ще відчувалася.
В) …доносився гуркіт грому.
Г) …який протягом незначного часу переріс у рясний дощ.
4. Кому перед виділеним сполучником треба поставити в реченні
А) Дороги не було, але якщо придивитися, можна було помітити сліди
людини.
Б) Сині смерекові гори затягнуло холодною імлою, і якби не крикливе
гайвороння, то могло б здатися, що вся долина між горами принишкла.
В) Нападало багато листя, і коли їде машина, воно валком котиться слідом.
5. Перепишіть речення, розставте розділові знаки, підкресліть члени
речення, намалюйте схему речення, зробіть повний синтаксичний розбір.
Він навчився в батька який був знаним мисливцем стріляти з
рушниці і коли відкривався сезон полювання демонстрував іншим
свою вправність.
6. Побудуйте складне речення з різними видами сполучникового й
безсполучникового зв’язку.
Тарас Григорович Шевченко — видатний український поет, філософ, художник. Безумовно, він має багато чудових творів. Кожен з яких має свої особливості. Поет дуже любив свою Батьківщину. Він намагався пробудити українців до боротьби за краще життя. Тарас Шевченко ніколи не боявся висловлювати свою думку. Це викликає величезну повагу до поета.
Безліч творів, які написав Шевченко, містять критику щодо політики Російської імперії. Одним з таких є поема «Сон». Шевченко написав перший в українській літературі твір політичної сатири. Поет показує справжню суть режиму Російської імперії, продажність усіх чиновників. Автор засуджує самодержавство, кріпацтво, аморальність наших земляків. У досить невеликому творі Шевченко зобразив Україну, Сибір та Петербург. Починає поему автор правдивими словами, описує реальне життя тих часів:
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком —
За край світа зазирає…
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину.
Подорожуючи Україною, ліричний герой бачить знущання панів над кріпаками, закликає людей до повстання проти царизму. Українці вражають своєю покорою:
А братія мовчить собі,
Витріщивши очі,
Як ягнята: «Нехай, каже,
Може, так і треба».
Далі у сні з’являється Сибір — могила всіх каторжників. Тут чути страшні звуки кайданів. Люди виходять з-під землі, неначе з могили. Там каторжники шукають золото для царя.
Після цього ліричний герой летить до Петербурга, де «церкви, та палати, та пани пузаті». Він потрапив на парад, що відбувався на честь Миколи І. Тут ліричний герой зустрів свого земляка. Цей чоловік став рабом, соромився рідної мови, а російську так і не зміг вивчити. Суржик земляка повністю його характеризує як людину недосконалу, котра не має своєї особистої думки. Правдиво Шевченко описує панів: блюдолизи, пикаті, пузаті, «мов кабани годовані». Неймовірно точно автор поеми характеризує царицю Російської імперії:
Виступає; обок його
Цариця небога,
Мов опеньок засушений,
Тонка, довгонога,
Та ще на лихо, сердешне,
Хита головою.
Виявилося, що цариця виявилася не така гарна, як її зображували російські «віршомази». Таким же безжалісним виступає і Микола І. Спочатку він був сердитий, неначе ведмідь, кричав на всіх своїх підлеглих. Уся безглуздість царя проявилася, коли раптом під землю провалюється його челядь. Одразу цар стає безсилим, смішним, навіть жалюгідним. Петра І Шевченко зобразив як деспота, «ката» українського народу, «людоїда», «лукавого». Саме він будував Петербург на кістках та крові українців. Катерина ІІ зображена жорстокою царицею, яка «доконала вдову сиротину».
Отже, у своєму творі Тарас Григорович прагнув донести людям, що треба прокинутися, позбутися жахів і мати повноцінне життя. Шевченкові було дуже прикро, що український народ кориться системі царя. Своєю творчістю поет прагнув донести людям, що так жити неможливо, за свободу треба боротися. Правдиві слова сказав Іван Франко: «Перший у Росії сміливий і прямий удар на гниль і неправду кріпацтва».
Жив на дереві маленький жолудь на ім'я Грицько. Мав він жагу до пригод. Думав-думав Грицько, яких пригод він хоче на цей раз. Захотілось Грицькові пізнати світ, тому зіскочив він з дерева та відправився гуляти світом.
Мандрував жолудь по всій планеті. Проте засумував він за своєю домівкою, за деревом, яке було його батько. Став жолудь плакати. Аж тут, лежачи на берегу океану, Грицько почув рідну мову - маленький хлопець розмовляв українською. Хлопчик побачив жолудь та сховав його у кишеньку. Так Грицько із новим господарем повернувся на Батьківщину.