1.Визначте правильну відповідь: Прийменник - це
А) Змінна самостійна частина мови
Б) Незмінна самостійна частина мови
В) Змінна службова частина мови
Г) Незмінна службова частина мови
2. З яким відмінником вживається прийменник у поданому речені?
Тече вода з-під явора...(Т.Шевченко)
А)З родовим
Б)Із знахідним
В) З місцевим
Г) З називним
3) У якому реченні прийменник написано правильно?
А)Три явори з попід грому нахилились низько.
Б)Під час бою враження Козакова поступово змінювались.
В)І про між нас живе ця людина
Г)Якось дощ линув посеред ночі
4. Який прийменник слід вставити у реченні на місті крапок?
І блідий місяць на ту пору...хмари де-де виглядав
А)З
Б)Із
В)Зі
Г) Із-за
5. Укажіть складений прийменник
А) Близько.
Б)Всупереч.
В)Проти.
Г)У зв'язку з.
6) Прийменники записані у три колонки.
У У 2– складні.
У 3– складені.
За, понад, у, поперед, згідно з,з-поміж, мимо,у зв'язку з,при, в, заради,відповідно до, із-за, незважаючи на,довкола, до, без.
7) Знайди помилку
Знати по газетах –
По цілих днях –
Добрий по натурі –
По напрямку до лісу –
Объяснение:
Чергування о — j,e — і відбудеться
Чергування о — і, е- і не відбувається
У сучасній українській мові звуки 0, е (у відкритих складах) часто чергуються з і (в закритих складах):
1) при словозміні:
а) водопій — водопою, дохід — доходу, кінь
— коня, камінь — каменя, лід —льоду, сім — семи. устрій — — устрою; ніч — ночі ніччю, певність — певності ■— певністю, радість радості — радістю; виселок — висілка, осінь — осені
— осінню, у великому —у великім;
б) гір — гора, ніг — нога, осіб — особа, слів
— слово, сіл — село,-
в) батьків — батькового, батькова: братів
— братового, братова; ковалів — ковалевого, ковалева; Петрів — Петрового, Петрова; шевців — шевцевого, шевцева;
г) Канів — Канева, Київ — Києва, Харків — Харкова, Чернігів— Чернігова;
д) вівса — овес, вівця — овець, вісь — осі;
е) бійся — боюся, стій — стояти;
ж) вів, вівши — вела (вести); замів, замівши
— замела (замести); міг, мігши — мозку (могла, могти); ніс, нісши— несу (несла, нести); плів, плівши — плела (плести), а також ріс. рісши — росла, рости;
2) при словотворенні: будівник (пор. будова), вільний (ппр. воля), підніжжя (пор. нога), подвір ‘я (пор. двора), робітник (пор. робота); зілля (пор. зелений), сільський (пор. село) тощо
1. У прямому значенні вжито обидва прикметники в рядку
В золотий перстень, золотий зливок
2. Виділене слово вжито в прямому значення в реченні (немає виділених слів)
А за вікном танцюють сніжинки
Б а вівчар жене отару плаєм
В мовчать засніжені дороги
Г старезну думу думають ліси
3. Виділене слово вжито в прямому значення в реченні
А онде балочка весела, в ній хороші, красні села
Б ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття
В так гірко відати, що юність відцвіла
Г а місяць липень луги покосить
4. Виділене слово вжито в переносному значенні в реченні
А я стужився, мила, за тобою
Б хай правда по світу полине
В од дихання мого тихий мак обліта
Г і в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала
5. Загальновживаними є всі слова рядка
Б світлий, весілля, книга, погляд
6. Діалектне слово вжите в реченні
А отож-бо ти файно наговорив
7. Діалектне слово вжите в реченні
Б вівчарі знаходили притулок у гірських колибах
8. Немає лексичної помилки в словосполученні
Б офіційна особа
9. Немає лексичної помилки в словосполученні
Г суверенна держава
10. Немає лексичної помилки в рядку
Г на ваш розсуд
11. Немає лексичної помилки в рядку
Г небезпечний поворот
12. Немає лексичної помилки в рядку
Б печеня по-гуцульськи