1. Визначте рядок зі складним реченням, частиною якого є умовно неповне речення. А. Блищала дорога, а над річкою і над калюжами підіймався серпанок (В.Шевчук).
Б. Дзьобав землю, цюпав її, а вітер рвав гілля (В.Шевчук).
В. Навколо стояла дивовижна тиша, тільки годинник хитав маятником (В.Шевчук).
Г) У паркій тиші знову почулося, як ходить довкола хати кінь (В.Шевчук).
2. У якому неповному реченні пропущено другорядний член?
А. А за вікном – сонце (В.Шевчук).
Б. Три дні в церкві святкова служба (Л.Орел).
В. Хати розкидані трохи хаотично. Біля кожної ростуть деревця й квітники (І.Цюпа).
Г. По стежці ти вперше вийшов на вулицю. А значить – у світ (О.Сизоненко).
3. Тире вжито на місці пропущеного члена у неповних реченнях:
А. За вікном – гай квітів, кущі квітів і трава з квітами (В.Шевчук).
Б. Вітер – батіг і тепла, і холоду (Нар.тв.).
В. День мій – вік мій (Нар.тв.).
Г. Вівторок – щасливий день (Нар.тв.).
Д. Сон був наче хмари, хмари – наче сон (В.Шевчук).
4. Позначте рядок, у якому міститься «зайве» односкладне речення. Свій вибір письмово пояснити.
А. У кімнаті до болю темно і парко (В.Шевчук).
Б. Відкладаю гітару і рву на маленькі клаптики свою пісню (В.Шевчук).
В. І сміх і гріх (Нар.тв.).
Г. Мовчали (М.Коцюбинський).
Д. Лежачого не бʼють (Нар.тв.).
5. Перепишіть речення; поставте, де треба, пропущені розділові знаки; підкресліть та надпишіть однорідні члени речення (ОЧР), означувані (ОС), узагальнювальні (УС) слова.
1 Ввесь степ і лиман і озеро і море все закуталось в якийсь чарівний світ повилось прозорим сизим туманом. (І.Нечуй-Левицький).
2 Тиша була виповнена всякими звуками і дзвінкою піснею жайворонка і дзижчанням польових мух і мелодійним шелестінням стиглого жита. (М.Коцюбинський).
3 На столі лежить старовинна зброя іржаві шаблі пістолети стара рапіра патронташі і інше. (С.Васильченко).
4 Усе його радувало і обсаджені дубами шляхи і багаті чорні землі і степи безкраї і стародавні могили на них. (В.Гжицький).
5 Ранок зачинався тихий та лагідний, все навкіл і трави і дерева і кущі наче завмерло умліваючи в передденній вільготі. (Ю.Смолич).
6 І жаль і горе і кохання все заразом піднялось в її душі й неначе затопило всю її душу слізьми. (І.Нечуй-Левицький).
Підмет (русс. подлежащее) — це головний член речення, граматично незалежний, означає предмет, ознака якого виражається присудком. Підмет і другорядні члени речення, що належать до підмета, утворюють групу підмета. Найчастіше підмет виражається називним відмінком іменника. Підмет називає предмет, що про нього щось стверджується або заперечується в реченні, і відповідає на питання «хто? що?».Щоб перевірити, чи правильно визначено підмет, пробуємо замінити його займенниками "він, вона, воно, вони" в називному відмінку. Якщо в реченні така заміна можлива, то це підмет, якщо ні — інше слово. підкреслюеться у речені однією довгою рискоюПідмет може бути: 1.простим-вираженим одним словом 2.складеним-вираженим словосполученням Форма вираження: займенник,іменник,субстантинований прикметник,числівник,прислівник,вигуком або службовою частиною мови.