1) Я з тої дивної країни, що має бозна-скільки літ, країни сонця України, яка дивує й досі світ. (О. Довгий) 2) Дехто в метушні і не помітив, що не та пора і ми не ті. (Б. Олійник) 3) У неділю на вигоні дівчата гуляли, жартували з парубками, деякі співали... (Т. Шевченко) 4) Усяк до чого-небудь вдався. (Л. Глібов) 5) є щось святе в словах «мій рідний край». (Л. Забашта) 6) Це все було в якійсь країні, але не знаю я, в якій. (М. Рильський) 7) Ми весь час стоїмо на грані невідомих шляхів майбутніх. (О. Теліга) 8) Любим нашу рідну мову і не зрадимо її. (Г. Бідняк
Борода не робить мудрим чоловіка.
В умілого і долото рибу ловить.
Вік живи - вік учись.
Вчення в щасті красить , а в нещасті тішить.
Вченому світ , а невченому тьма.
Гарно того вчити , хто хоче все знати.
Голова без розуму , як ліхтарня без свічки.
Голова не на те , щоб тільки кашкет носить.
Грамоти вчиться - завжди пригодиться.
Грамотний - видющий і на все тямущий.
Дарма , що малий , а й старого навчить.
Де старий спотикнеться , там нехай молодий добре напнеться.
Дивиться рідко , та густо бачить.
Догана мудрого більше стоїть , як похвала дурного.
За битого двох небитих дають , та й того не беруть.
За дурною головою рукам і ногам немає спокою.
За одного вченого дають десять невчених.
За одного грамотного сім неграмотних дають.
Знає , на чім світ стоїть.