1. Які форми складних прислівників і прислівникових сполук ужиті неправильно?
І. Не сьогодні-завтра, не до речі.
ІІ. Все одно, увісні.
ІІІ. На зло, зозла.
ІV. Помилки у двох парах.
V. Помилок немає.
2. Визначте словосполучення, що не містить помилок у написанні.
І. Зникнути безвісти.
ІІ. Зробити як найкраще.
ІІІ. Зустрітися опів на десяту.
ІV. Розбити військо на голову.
V. Повторити слово-в-слово.
3. Визначте пару словосполук, у правописі якої допущено
помилку.
І. Стояти скраю, з краю лісу.
ІІ. Знов-таки, таки написав.
ІІІ. Десь-інде, де-інде.
ІV. Аби-то, абиде.
V. Як-не-як, де-не-де.
У завданнях 4-5 знайдіть прислівники, написання яких не
відповідає орфографічній нормі сучасної української літературної
мови, або вкажіть, що помилок немає.
4.
І. У стократ, рік у рік.
ІІ. Видимо-не-видимо, в цілому.
ІІІ. Не до вподоби, запанібрата.
ІV. Сама самотою, сам на сам.
V. Помилок немає.
5.
І. Споконвіків, на віки вічні
ІІ. Повік-віки, навіки.
ІІІ. На-гора, під гору.
ІV. Угору, кінець кінцем.
V. Помилок немає.
6. Визначте спільний компонент у фразеологізмах “… банелюки” та
“... тенета”.
І. Роз’єднати.
ІІ. Плекати.
ІІІ. Танцювати.
ІV. Розірвати.
V. Плести.
7. Який із фразеологізмів випадає зі смислового ряду?
І. Оббивати пір’я.
ІІ. Скрутити в’язи.
ІІІ. Обідрати шкуру.
ІV. Оббивати пороги.
V. Обламати кий.
8. Який фразеологізм має значення “жити безтурботно”?
І. Сидіти в зачіпку.
ІІ. Підітнути крила.
ІІІ. Полуда на очі впала.
ІV. Ступити на хибку кадку.
V. Ходити півнем.
9. В якому слові наголос не змінює значення слова?
І. Сапати.
ІІ. Комірник.
ІІІ. Гаванський.
ІV. Писнути.
V. Огріх.
10. Знайдіть слово, де порушена акцентна норма.
І. Гýдиння.
ІІ. Перевидáння.
ІІІ. Смагля́віти.
ІV. Шкіряни́й.
V. Пурпýр.
11. Визначте, яке слово треба писати з літерою ґ?
І. Дри…ати.
ІІ. …амір.
ІІІ. …іпотеза.
ІV. …удити.
V. Ма…незія.
12. Поясніть значення виділеного слова в реченні.
Тарас остаточно вирішив чатувати Олену.
І. Охороняти.
ІІ. Пригостити.
ІІІ. Обняти.
ІV. Образити.
V. Причарувати.
13. Які з наведених пар слів є синонімічними?
І. Закалятися – гартуватися.
ІІ. Наріжний – рогатий.
ІІІ. Наглий – раптовий.
ІV. Синонімічні 2 пари.
V. Синонімічні 3 пари.
14. Вкажіть речення, в якому немає порушення норм сучасної української літературної мови.
І. Мій адресат помилився і надіслав листа за старим адресом.
ІІ. Чекатиму тебе опів на шосту.
ІІІ. Багаточисленні пропозиції не приймалися до уваги.
ІV. Лід тронувся.
V. Ми хочемо придбати цей товар на виплату.
15. З’ясуйте, який іменник логічно сполучається із запропонованим прикметником, або вкажіть, що
всі іменники поєднуються з ним.
ВИНОГРАДАРСЬКИЙ (а, е) …
І. Комбайн.
ІІ. Лоза.
ІІІ. Сік.
ІV. Господарство.
V. Усі іменники сполучаються з даним прикметником.
Мені дуже сподобався твір Володимира Рутківського «Джури козака Швайки» . Під час прочитання твору, я уявляв себе на місці головних героїв - Санька та Грицика. Прочитавши твір, я зрозумів, що дружба - спражній скарб. Варто цінувати тих людей, які є поряд з тобою. Також завжди слід залишатися патріотом. Саме цей твір пробудив у мені патріотичні почуття. Тепер я знаю, що варто бути вірним рідній землі, славити її та любити. Також не слід пробачати зраду. Українці - славний та сильний народ, який здавна прагне волі. Тож ми, молоде покоління, повинні справдити надії наших предків на щасливе майбутнє.
надеюсь
Є в нашому березняку моє улюблене дерево. На вигляд береза начебто пухната. Тато сказав, що це такий вид беріз. На цю березу ми набрели випадково, гуляючи пізньою осінню в лісі. У лісі ми були самі, але увесь час відчували присутність когось невидимого. Було таке враження, що хтось раптом кинув камінчик, або важко зітхнув, або спіткнувся об корч. Усе порозумілося просто: у лісі господарювала осінь; вона скидала листя з дерев, і вони, падаючи, чіплялися за гілки і стовбури. Це й було причиною незвичайних звуків. Залишаючи ліс до весни, ми попрощалися і з нашою берізкою. Я дістав ручку i на гладкій білій корі написав: «Не сумуй без нас, берізко, ми прийдемо до тебе навесні». I слово своє ми стримали... За зиму напис, зроблений ручкою на корі, нітрохи не потьмянів. Але якщо восени ми були в березняку самі, то зараз усе говорило про присутність людей. У стовбурах беріз були зроблені невеликі надрізи, туди вставлені трубки, з них у банки і капав сік. Він був прозорий. Березовии сік цілющий; бруньки білокорої красуні теж використовують з лікувальною метою, а з березової кори одержують дьоготь, або деревну смолу. Але ж до нас, ще в далекій давнині, люди писали на березовій корі. Цей верхній шар кори, здертий з берези, називаеться берестом. Вона-то й використовувалася на Русі як матеріал для письма. Ця древня руська писемність називалася берестяними грамотами. .Так, весна вступала у свої права. I про це свідчили не тільки прозорий бере- зовий сік, але й теплі стовбури берізок, іхні тонкі рожеві гілочки. Я помітив, що по корі дерева пробігла мурашка. Там, де зійшов сніг, під берізками пробивалася шточка соковитої зелені. І в прохолодному ще повітрі чулися запахи, що бувають тільки навесні. Коли ми поверталися, я підібрав під березами шматочки опалої кори і приніс к додому. Спробую і я написати берестяну грамоту.
(Знаю, що не дуже схоже на казку, але це все, що я могла скласти).