1. Яким відокремленим членом речення є виділені в реченні слова?
Тут, під кронами білих розпашілих каштанів, причаїлися наші, повні щастя,
літа.
А Відокремлене означення; Б
відокремлена уточнююча обставина;
В відокремлений додаток; Г відокремлена прикладка.
2. Укажіть речення з відокремленим додатком.
А Нікого тут нема, крім мене й господині.
Б Польова билина, вона не призвичаєна до густої садової тіні.
В Гей, був у Січі старий козак, на прізвище Чалий.
Г І от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої.
3. Укажіть речення з відокремленим означенням (розділові знаки
пропущено):
а) Довкола розкошують некошені і нетолочені бур’яни.
б) Ще здалеку заманячили на дорозі сани зазеленіла присипана снігом ялинка.
в) До княжої світлиці ввели Богуна міцно зв’язаного сирівцями.
г) Мене до тебе принесе з паперу зроблений літак.
4. Укажіть речення, у якому правильно розставлені розділові знаки:
а) Явори й долини залила імла і, несміливі й кволі, встали зорі.
б) Мокрі, стомлені, але радісно усміхнені ми входимо в ліс.
в) Двічі тяжко поранений раз майже вбитий, він аж тоді в степу повірив, що
вцілів.
г) Нависло низько хмар глухе склепіння, і, шурхаючи крилами об них, летять
чайки.
5. Укажіть речення, у якому поширена обставина відокремлюється комою:
A. Годі вже сидіти згорнувши руки.
Б. Кілька годин вони працювали не відпочиваючи.
B. Ідуть співаючи дівчата.
Г.Укрившись тьмою тротуари і асфальти сплять.
6. Укажіть речення з відокремленою прикладкою.
А І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день божий умивали.
Б Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою луг.
В Виснажені атаками й великими втратами, німці не витримали грізного
натиску полку.
Г Голубу сорочку в перехваті підперезано матер’яним поясом з китицями.
7. Установіть відповідність між реченням і другорядним членом у ньому.
1 відокремлена прикладка
2 відокремлений додаток
3 відокремлена обставина
4 відокремлене означення
А Сумно і мовчки тоді похилилася квітка, листям своїм тремтячи в
передсмертнім конанні.
Б І пахне раннім сонцем і медком земля, легким серпанком оповита.
В І сон мене так ніжно обійма, що, окрім сну, не хочеться нічого.
Г Вже й молодик ішов за гору, та зачепивсь за осокір.
Д Іду я, степів перехожий, радію од щастя землі.
8. Установіть відповідністьміж членом речення та прикладом:
1) означення
2) прикладка
3) обставина
4) додаток
5) уточнююча обставина
А) Восени, у період дощів, у парку дуже незатишно.
Б) Калина, красива і ніжна, росте біля самої хати.
В) Діти в полі працювали не покладаючи рук.
Г) Подув пустотливий вітрець, той віщун світання.
Д) Учися чистоти стоптуючи килим золотий, забудь про вежі
темної гордині.
Е) А я не знаю нічого кращого, крім калини.
9. Перебудуйте речення так, щоб один із невідокремлених членів речення
став відокремленим.
1. Викупаний сонцем колос вклоняється ниві, то темніючи, то тлюючись.
2. Літній день, безхмарний і жаркий, гнав нас у холодок.
3. Обличчя було подібне до розцвілої в усій повноті півонії.
4. Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою луг.
Поведінка людини проявляється в конкретних діях, вчинках, словах. Це віддзеркалення її внутрішнього світу, освіченості, психічного стану, ставлення до інших людей. Усі люди різні, з різних родин, зі своїми інтересами та світосприйняттям, особливостями мислення . З самого дитинства нас вчать поводитися певним чином, а ще ми бачимо, як поводять себе дорослі, та переймаємо це.
У різноманітних життєвих ситуаціях від нас вимагається поводитися так-то й так, проте чи часто ми замислюємося над тим, чому ми вчиняємо певним чином? Чому інші люди поводяться так, а не інакше? І чому неможливо завжди мати «відмінно» з поведінки, як би того дуже бажали наші батьки, не лише в шкільному класі, але й в інших сферах життя?
По тому, як людина тримає своє слово, що каже про інших, як ставиться до близьких, чим захоплюється, як спілкується, ми складаємо своє враження про неї. З тими, хто нам подобається, ми хочемо спілкуватися, довіряємо їм. Проте трапляється, що хтось поводиться нещиро, щось вдає з себе, робить певні речі заради власної вигоди. Робити певні висновки, судити людину за її поведінкою треба обережно.
У нашому світі, де ми вступаємо у безліч формальних стосунків, неможливо завжди поводитися щиро та безпосередньо. Нам доводиться дотримуватися певної дисципліни, коли ми у школі, на роботі, в громадському місці. Мабуть, у цьому є сенс, адже як говорить приказка, не варто сунутися в чужий монастир зі своїм уставом. Та й завжди поводитися так, як тобі кажуть, не думаючи, неможна.
На мою думку, кожен з нас має повне право виражати свою індивідуальність через свою поведінку, не доставляючи при цьому неприємностей оточуючим. Мені, наприклад, неприємно, коли хтось їде в автобусі та слухає на повну гучність музику на своєму телефоні. І йому байдуже, що іншим його музика може не подобатися, або в когось болить голова, або хтось розмовляє. Така поведінка показує, що людина не вміє мирно співіснувати з іншими, вона або егоїстична, або намагається привернути до себе увагу.
Кажуть, зустрічають по одежі, проводжають по розуму. А от поведінка людини – то одежа її особистості, яку вона носить постійно. Тож, мабуть, треба дбати про неї та тримати в чистоті.
Мова – це засіб спілкування, він властивий тільки людям.
Так словами ми спілкуємося. По-перше, їх дуже багато. До кожного слова наша уява малює його значення. Ніякі звуки не можуть замінити усього багатства слів. По-друге, кожне відкриття можна описати словесно новими словами, збагатити мову. Мова дає змогу читати книги, пізнавати світ. По-третє, як душевно мелодію можуть прикрасити слова. Багато чарівних пісень просто не існувало би без мови.
Мова – це велике досягнення людства. Тому треба знати її.