1. Яким відокремленим членом речення є виділені в реченні слова?
Тут, під кронами білих розпашілих каштанів, причаїлися наші, повні щастя,
літа.
А Відокремлене означення; Б відокремлена уточнююча обставина;
В відокремлений додаток; Г відокремлена прикладка.
2. Укажіть речення з відокремленим додатком.
А Нікого тут нема, крім мене й господині.
Б Польова билина, вона не призвичаєна до густої садової тіні.
В Гей, був у Січі старий козак, на прізвище Чалий.
Г І от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої.
3. Укажіть речення з відокремленим означенням (розділові знаки
пропущено):
а) Довкола розкошують некошені і нетолочені бур’яни.
б) Ще здалеку заманячили на дорозі сани зазеленіла присипана снігом ялинка.
в) До княжої світлиці ввели Богуна міцно зв’язаного сирівцями.
г) Мене до тебе принесе з паперу зроблений літак.
4. Укажіть речення, у якому правильно розставлені розділові знаки:
а) Явори й долини залила імла і, несміливі й кволі, встали зорі.
б) Мокрі, стомлені, але радісно усміхнені ми входимо в ліс.
в) Двічі тяжко поранений раз майже вбитий, він аж тоді в степу повірив, що
вцілів.
г) Нависло низько хмар глухе склепіння, і, шурхаючи крилами об них, летять
чайки.
5. Укажіть речення, у якому поширена обставина відокремлюється комою:
A. Годі вже сидіти згорнувши руки.
Б. Кілька годин вони працювали не відпочиваючи.
B. Ідуть співаючи дівчата.
Г.Укрившись тьмою тротуари і асфальти сплять.
6. Укажіть речення з відокремленою прикладкою.
А І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день божий умивали.
Б Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою луг.
В Виснажені атаками й великими втратами, німці не витримали грізного
натиску полку.
Г Голубу сорочку в перехваті підперезано матер’яним поясом з китицями.
7. Установіть відповідність між реченням і другорядним членом у ньому.
1 відокремлена прикладка
2 відокремлений додаток
3 відокремлена обставина
4 відокремлене означення
А Сумно і мовчки тоді похилилася квітка, листям своїм тремтячи в
передсмертнім конанні.
Б І пахне раннім сонцем і медком земля, легким серпанком оповита.
В І сон мене так ніжно обійма, що, окрім сну, не хочеться нічого.
Г Вже й молодик ішов за гору, та зачепивсь за осокір.
Д Іду я, степів перехожий, радію од щастя землі.
8. Установіть відповідністьміж членом речення та прикладом:
1) означення
2) прикладка
3) обставина
4) додаток
5) уточнююча обставина
А) Восени, у період дощів, у парку дуже незатишно.
Б) Калина, красива і ніжна, росте біля самої хати.
В) Діти в полі працювали не покладаючи рук.
Г) Подув пустотливий вітрець, той віщун світання.
Д) Учися чистоти стоптуючи килим золотий, забудь про вежі
темної гордині.
Е) А я не знаю нічого кращого, крім калини.
9. Перебудуйте речення так, щоб один із невідокремлених членів речення
став відокремленим.
1. Викупаний сонцем колос вклоняється ниві, то темніючи, то тлюючись.
2. Літній день, безхмарний і жаркий, гнав нас у холодок.
3. Обличчя було подібне до розцвілої в усій повноті півонії.
4. Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою луг поставлю вищі бали
Працювати за сумісництвом, посол з особливих доручень, за утворення, за станом здоров'я, за власним бажанням, за старою звичкою, за тарифом, з тієї причини, що..., за умовою, за статутом, за за за професією, працюю за гнучким графіком, магазин з продажу молокопродуктів, проректор з навчальної роботи, екзамен з української мови, зупинка за вимогою, некоректно щодо мене, учитель за покликанням, поширювати думку, всупереч загальноприйнятим традиціям, тією чи іншою мірою, зважати на чужу думку, на його честь, за необхідністю.
Мовний процес кінця XX – початку XXI століття характеризується посиленням ролі неформальних, нелітературних елементів у мовленні. Це виявляється не тільки в нестандартизації розмовної мови, а й у проникненні жаргону до різних стилістичних рівнів – мови засобів масової інформації та художньої літератури.
Основною базою жаргонного шару лексики виступають молодіжні жаргони. Молодіжне спілкування виявляється у буттєвому повсякденному дискурсі, специфікою якого є обмін емоціями та враженнями і намагання максимально скоротити обсяг інформації. При цьому молодь концентрується на власних реаліях, таких як навчання, відпочинок, веселе проводження часу.
Українське жаргонне мовлення залишалося тривалий час поза увагою вчених. Активний розвиток української жаргонології почався у 90-х роках XX століття. Жаргонним мовленням почали цікавитися дослідники як російської (Н. Тропіна, Т. Нікітіна) і англійської (Т. Бєляєва, В. Хом'яков), так і української мов (С. Пиркало, Н. Шовгун. Л. Ставицька, С. Мартос. Т. Кондратюк, Т. Миколенко та ін.). Найяскравішими дослідженнями студентських жаргонів стали розвідки таких мовознавців, як І. Щур та І. Примачик.
Мета роботи – дослідити вживання жаргону в студентському середовищі.
Завдання роботи: Окреслити значення терміна «жаргон»; описати жаргонізми, що побутують у молодіжних колективах; дати стилістичну оцінку явища «жаргону».