1. Якщо ви хочете, що/б рідне слово назавжди ввійшло в духовне життя дитини, стало її багатством, не забувайте про рідну пісню (В. Сухомлинський). 2. Ну що/б, здавалося, слова (Т. Шевченко). 3. Довго співали дівчата, довго гуляли хлопці, незважаючи на/те/що другого дня треба рано було вставати (І. Нечуй-Левицький). 4. Ніч мине, як вже не раз минала, — то/ж недарма темрява тремтить (Леся Українка). 5. Як/би я турбувався лиш про себе, вже б онімів давно від самоти (Д. Павличко). 6. Ніч була темна, про/те тиха. 7. Вода палахкотіла гарячим вогнем, наче/б/то горіло ціле море (В. Шевчук).
Я начала заниматься футболом, когда мне было десять лет. Возможно, для девочки это странное увлечение, но я ничего не могла с собой поделать. Мама долго уговаривала меня заняться танцами или музыкой, но мне всегда был интересен только футбол.
Когда мне в руки попадал мяч, я не могла устоять и пинала его, представляя перед собой ворота. «Гол», — кричали невидимые зрители в моей голове и громко аплодировали. Мне нравилось смотреть матчи вместе с папой. Причем не по телевизору, а в живую, чтобы все было видно до мельчайших подробностей! Да и атмосфера на настоящем поле лучше, чем в телевизоре. Прямо таки хочется встать и пойти играть вместе с остальными игроками.
2) Вірш належить до філософської лірики, бо основним мотивом поезії є роздуми ліричного героя над своєю нелегкою долею та сенсом життя.
3) Поет каже, що боротьба - це не тільки певний фізичний процес, але й те, що є зв'язком для багатьох людей, об'єднаних спільною ціллю, яка втілюється в їхньому прагненні відстоювати право на щастя. Тому моральний обов'язок кожного, розвиваючи свої найкращі риси, прагнути зробити щасливою свою долю й долю людей, що оточують тебе.
4) Для Шевченка немає нічого ріднішого, аніж його рідна ненька Україна, тому він так ласкаво про неї говорить: "На нашій славній Україні..."
5) Твір пронизаний болісними почуттями смутку, відчаю та розпачу, які відчували молоді хлопці, прощаючись з родиною, адже не знали, чи побачать їх ще хоч раз...