1. Яку синтаксичну роль виконує фразеологізм у реченні: «Марфин рушник огортав ікону і пилюжився від царя Хмеля»?
А Додаток3B
Б обставина;
В означення;
Г присудок.
2. Яку синтаксичну роль виконують фразеологізми у реченні: «Отже, вони мали
порадитись: чи залишити дядька в спокої, чи прищемити йому якось хвоста»?
А Присудки;
Б підмет та присудок3
В підмети;
Гобставини,
3. Визначте синтаксичну роль фразеологізму у реченні: «Зміну відробив та й пішов
вітер вулицями ганяти».
А Підмет;
Б присудок;
В додаток;
Гобставина.
4. Визначте синтаксичну роль фразеологізму у реченні: «Живуть душа в душу».
А підмет;
Б означення;
В додаток;
Гобставина,
5. Визначте синтаксичну роль фразеологізму у реченні: «Зіnці стало недобре від його
кислої міни»
А підмет;
Б означення;
В додаток;B
Гобставина.
6. Визначте синтаксичну роль фразеологізму у реченні: «А біля вікна дівчина як
маківка вишивала сорочку»
А підмет;
Б означення;
В додаток;
Гобставина.
7. У якому реченні фразеологізм виконує роль підмета?
А Пташеня жовтороте навіть не знало, до кого звернутися.
Б Довго ще розсьорбували кашу.
В Дописали контрольну з горем пополам.
Г Затіяли ви вавилонську вежу.
8. У якому реченні фразеологізм виконус роль означення?
А Живеш як вареник у маслі і не турбуєшся ні про що.
БА хлопчина від горшка два вершка сказав те, про що дорослі лише подумали.
В Дісталася йому тільки дірка від бублика.
Г Без вогню пече такими словами.
9. Яким фразеологізмом доречно продовжити речення: «Був і зник, ..»?
А Як на гарячому вугіллі;
Б як у Христа за пазухою;
В як мокре горить;
Г як корова язиком злизала.
10. Яким фразеологізмом доречно продовжити речення: «Боїться Федько, бо над
ним...: вороги можуть наздогнати у будь-яку мить»?
А Дамоклів меч;
Б сізіфова праця;
В гордіїв вузол;
Гахілесова п'ята.
11. Помилку допущено у фразеологізмі
А авгієві стайні;
Б плакати на кутні;
В аж кипить у руках;
Г дати драла.
12. Помилку допущено у фразеологізмі
А глека розбити;
Б прикусити язика;
В відігравати першу скрипку.
Г конем не наздоженеш.
До нас у клас прийшла дівчинка. Вона була новенька. Староста підійшла до неї.
- Привіт. Мене звати Олеся. Я староста класу. А як ти називаєшся?
- Я Софія.
- Чудове ім’я. Ти будеш першою Софією у нашому класі.
- Добре.
- Ти не соромся, не треба почуватися не у своїй тарілці. Наш клас дуже дружній, учні не розбивають глеків. Тобі буде цікаво з нами. Звідки ти приїхала?
- Із міста Мукачево, що на Закарпатті. Учні класу, де я навчалась, показували відмінні результати. За словом у кишеню не лізли.
- Ми теж не ликом шиті. На олімпіадах показуємо товар лицем. Дівчата наші розумні та цікаві співрозмовниці. Здається, у них добре підвішені язики. Впевнена, що тобі сподобається у нашому класі.
- Я сподіваюся. Це було б чудово!
Одного разу,я поїхала з батьками до бабусі і дідуся. Вони жили за містом,
у великому домі. Бабуся весь час щось робила в саду. Дідусь лагодив мій старий велосипедик, а мама з татом відпочивали. Я весь день гуляв у саду і помічав малекого метелика. Сонце вже зникало, темрява поглинала наш двір. Бабуся звала вечеряти,але я побачив того метелика який весь день літав під сонячними промінцями. Ви,запитаєте,як я його побачив у темряві? А я вам відповім,у цьго метелика,наче зірочка світилось черевце, і я вмить його побачив.
Я милувався красою метелика, мені хотілось ще довше і довше дивитися на цю маленьку зірочку яка усюди літає. Бач,а метелик зник... Мабуть,він полетіви до себе в домівку..
Я пішов у ліжечко і заснув. У вісні я бачив як я бігаю за метеликом,наче я сам метелик...