1) Із давніх-давен квіти увійшли в життя символом краси, до. броти, щирості, кохання ... 2) Квіти примножують любов і добро, додають світла та ніжності кожному народу. 3) Вона яскравою відбиває звичаї, уподобання, є предметом унікальних досліджень.
1. Щирі почуття прикрашають людину. 2. Ніщо так не прикрашає людину (З.в.) - і школяра, і дорослого, - як скромність (Н.в.), привітність (Н.в.), щирість (Н.в.), доброзичливість (Н.в.). А почуття власної гідності (Р.в.) й честі (Р.в.) ніколи не дозволить принижуватися, бути нечесним. І навпаки: ніщо так не викликає зневаги (Р.в.) й обурення, як вияв підлабузництва, нахабності (Р.в.), бездушності (Р.в.). Тож будьмо, друже, завжди людяними! 3. Останнє речення є спонукальним. Воно окличне за інтонацією.
Життя моїх однолітків через 100 років не можливо уявити, бо ми не доживемо до цього часу, але якщо фантазувати, то мені здається, що через стільки часу світ зробить великий крок уперед і ми разом з ним. Великий прогрес відбудеться у науковій та технологічній сфері. Наше життя будуть спрощувати машини та роботи, не виключено, що й ми станемо на половину роботами, а може й не на половину. Дуже хотілося б щоб на той час вже винайшли ліки від тяжких, невиліковних хвороб. І всі наші знайомі, родичі та друзі були здорові. Наші сім'ї не будуть знати, що таке війна й тяжкі часи. Всі будуть жити у мирі та злагоді, винаходити все нові й нові прилади, гаджети для ліпшого існування. Вчені вирішать проблеми екології, зможуть контролювати всі процеси у природі. Згодом цивілізація розвинеться на стільки, що Земля перенаселиться й люди почнуть освоювати простори космосу задля знаходжяення житла. Всі планети підкоряться нам. Це дасть змогу не перенселяти Землю, але й не знижувати народжуваність Так, мрії мріями, але потрібно жити сьогоднішнім днем. Всі задуми будуть втілюватись по можливостям...
2. Ніщо так не прикрашає людину (З.в.) - і школяра, і дорослого, - як скромність (Н.в.), привітність (Н.в.), щирість (Н.в.), доброзичливість (Н.в.). А почуття власної гідності (Р.в.) й честі (Р.в.) ніколи не дозволить принижуватися, бути нечесним. І навпаки: ніщо так не викликає зневаги (Р.в.) й обурення, як вияв підлабузництва, нахабності (Р.в.), бездушності (Р.в.). Тож будьмо, друже, завжди людяними!
3. Останнє речення є спонукальним. Воно окличне за інтонацією.