(1)За/багато століть люди звикли охороняти та прикрашати джерела
наділяючи їх цілющими і магічними властивостями. (2) Особливо
відзначилися в цьому італійці. (3) Узагалі Італія справедливо
заслуговує називатися країною криниць і водограїв. (4) Чи/мало з
них має багатовікову історію, а тому їх уважають національними
пам'ятками, яких не оминають увагою туристи. (5) Це тому, що
навіть ті з них, які призначені для суто побутових потреб, зроблені
вигадливо та майстерно. (6) Наприклад, у Венеції криниці були
споруджені в готичному стилі, а в Римі доба бароко залишила нам
славнозвісний фонтан Треві. (7) Таке ж шанобливе ставлення до
джерел виплекали покоління у Вірменії, Середній Азії, де криниці в
буквальному розумінні «давали» життя людським поселенням,
сприяли нормальному функціонуванню господарства.
1. Пояснити правопис слова «за/багато» в першому реченні
2. Пояснити правопис слова «чимало» в четвертому реченні
3. В якому реченні допущено пунктуаційну помилку
4. Які види зв’язку між частинами четвертого речення поєднано
5. Яким членом речення виступає слово «наприклад» в шостому
реченні
6. Виписати присудок з першої частини шостого речення
7. Пояснити подвоєння у слові «покоління»
8. Пояснити відсутність подвоєння в слові «призначені»
9. Пояснити правопис префікса у слові « прикрашати»
10. Якою частиною мови є слово «таке»
11. Записати транскрипцію слова «цілющими»
12. Визначити вид складного речення ( сьомого)
Объяснение:
Чергування о — j,e — і відбудеться
Чергування о — і, е- і не відбувається
У сучасній українській мові звуки 0, е (у відкритих складах) часто чергуються з і (в закритих складах):
1) при словозміні:
а) водопій — водопою, дохід — доходу, кінь
— коня, камінь — каменя, лід —льоду, сім — семи. устрій — — устрою; ніч — ночі ніччю, певність — певності ■— певністю, радість радості — радістю; виселок — висілка, осінь — осені
— осінню, у великому —у великім;
б) гір — гора, ніг — нога, осіб — особа, слів
— слово, сіл — село,-
в) батьків — батькового, батькова: братів
— братового, братова; ковалів — ковалевого, ковалева; Петрів — Петрового, Петрова; шевців — шевцевого, шевцева;
г) Канів — Канева, Київ — Києва, Харків — Харкова, Чернігів— Чернігова;
д) вівса — овес, вівця — овець, вісь — осі;
е) бійся — боюся, стій — стояти;
ж) вів, вівши — вела (вести); замів, замівши
— замела (замести); міг, мігши — мозку (могла, могти); ніс, нісши— несу (несла, нести); плів, плівши — плела (плести), а також ріс. рісши — росла, рости;
2) при словотворенні: будівник (пор. будова), вільний (ппр. воля), підніжжя (пор. нога), подвір ‘я (пор. двора), робітник (пор. робота); зілля (пор. зелений), сільський (пор. село) тощо