Беркутів почалася з однієї делікатної деталі: права власності на землю. За (не)написаним сюжетом підписав одного дня князь Данило (Галицький) указ: дарую боярину Тугару Вовку землі Тухольщини в українських Карпатах — і понеслось.
Вже тоді у XIII столітті існував такий собі квазіринок землі і для князя у цьому випадку працював принцип «чия держава, того і землі». Земельного кадастру, свідоцтв на право власності та подібних юридичних речей тоді ще не існувало. «Заслужив в мене боярин, чому б не подарувати йому трохи землі?», — десь так приблизно подумав князь і підписав відповідний документ.
Воля глави держави тоді — безумовний закон. Ніхто з його «адміністрації» не збирався з’ясувати, хто давним давно вже володіє цією територією. Формально все просто: в кого документ, той і правий. Так частина державної землі стала приватною, але питання: де була лінія розмежування між державною власністю князя і муніципальною владою громади села Тухля?
Приїздить зарозумілий боярин тепер на свої землі і з’ясовує, що на практиці все трохи інакше: громада Тухлі нічого про це не знає та не збирається підкорятися його волі. Місцеві продовжують випасати овець, ходити на полювання та жити вільним життям як і раніше.
Мері осторожности на велосипеди: 1.На велосипеді треба їхати в шоломі.Він захищае голову від важких травм у разі падіння. 2.Одягати зручну одежу. 3.Треба одягати налокітники і налокінники. 4.одягати футболку або куртку з цупкої тканини. 5.Світловідбиваючі смуги на одязі для забезпечної поїздки в сутінках. Правила использования велосипедом: !.До 14 р. на велосипеді можна їздити лише по спеціальних доріжках. 2.Якщо доріжки не має то їхати тільки узбіччям. 3.Виїзжати на проїзжу частину велосипедист має право лише після 14 р. 4.Рухаючись групами велосипедисти повинні їхати один за одним щоб не заважати один одному 5.На дорозі влосипедист не має право на повороти ліворуч чи праворуч для цього він повнен доїхати до пішохідного переходу зійти з трансорту й перевисти велосипед на другий бік дороги.
Объяснение:
Беркутів почалася з однієї делікатної деталі: права власності на землю. За (не)написаним сюжетом підписав одного дня князь Данило (Галицький) указ: дарую боярину Тугару Вовку землі Тухольщини в українських Карпатах — і понеслось.
Вже тоді у XIII столітті існував такий собі квазіринок землі і для князя у цьому випадку працював принцип «чия держава, того і землі». Земельного кадастру, свідоцтв на право власності та подібних юридичних речей тоді ще не існувало. «Заслужив в мене боярин, чому б не подарувати йому трохи землі?», — десь так приблизно подумав князь і підписав відповідний документ.
Воля глави держави тоді — безумовний закон. Ніхто з його «адміністрації» не збирався з’ясувати, хто давним давно вже володіє цією територією. Формально все просто: в кого документ, той і правий. Так частина державної землі стала приватною, але питання: де була лінія розмежування між державною власністю князя і муніципальною владою громади села Тухля?
Приїздить зарозумілий боярин тепер на свої землі і з’ясовує, що на практиці все трохи інакше: громада Тухлі нічого про це не знає та не збирається підкорятися його волі. Місцеві продовжують випасати овець, ходити на полювання та жити вільним життям як і раніше.
1.На велосипеді треба їхати в шоломі.Він захищае голову від важких травм у разі падіння.
2.Одягати зручну одежу.
3.Треба одягати налокітники і налокінники.
4.одягати футболку або куртку з цупкої тканини.
5.Світловідбиваючі смуги на одязі для забезпечної поїздки в сутінках.
Правила использования велосипедом:
!.До 14 р. на велосипеді можна їздити лише по спеціальних доріжках.
2.Якщо доріжки не має то їхати тільки узбіччям.
3.Виїзжати на проїзжу частину велосипедист має право лише після 14 р.
4.Рухаючись групами велосипедисти повинні їхати один за одним щоб не заважати один одному
5.На дорозі влосипедист не має право на повороти ліворуч чи праворуч для цього він повнен доїхати до пішохідного переходу зійти з трансорту й перевисти велосипед на другий бік дороги.