1. Записати речення, вставивши пропущені букви та розділові знаки. У другому реченні підкреслити всі члени речення. Після кожного речення пояснити правила вживання коми. Кол...хаючи віти смутні т...плий віт...р цілує каштани. B...ликі яс...ни й б...рести тополі й в...рби стоят... обабіч вул. Ці підп... раючи в...соку баню неба. Квіти стул..вши барвисті Плюстки заснули. 2.Відредагувати речення. Повертаючись додому, мені було холодно. Зачарувавшись мелодiєю, нас зацікавили співаки. Заходячи в кімнату,мати сиділа й читала книгу. Сидячи на березі, до нас підійшли школярі шостого класу. 3.Пояснити значення фразеологічних зворотів. Скласти з ними речення, звернувши увагу на те, що кои них не ставлять, тому що ці дієприслівники набули значення прислівників Говорити не переводячи подиху. Працювати не покладаючи рук. Ходити задерши ніс

Задаю себе вопрос - почему седеет волос?
Год за годом связки рвал - твёрдым стал мой голос
Удивляюсь сам себе - может это старость?
Дуновеньем ветерка вдруг ко мне подкралась
Никому знать не дано сколько лет осталось
Пошалить ещё бы мне - мне ещё бы малость
Но как видно не к лицу такое поведение
Вижу я вокруг себя насмешки и презрение
Припев:
Нет - я молодой!
Просто - седой снег упал на плечи!
Нет - я не другой!
Я всё такой - юный душой - как прежде!
Нет - я молодой!
Просто - седой снег упал на плечи!
Нет - я не другой!
Я всё такой - юный душой - как прежде!
**
По ночам, как в детстве я всё ещё летаю
И цветные вижу сны и в облаках витаю
Мне пора бы перестать быть таким ранимым
И не ведать по утру бредам соловьиным
Как с наивным пацаном жинь со мной играет
Из полЫмя, да в огонь бешенно кидает
Время быстрая река - подхватив, теченьем
Унесла меня с собой, по годам - мгновенья
Припев:
Нет - я молодой!
Просто - седой снег упал на плечи!
Нет - я не другой!
Я всё такой - юный душой - как прежде!
Нет - я молодой!
Просто - седой снег упал на плечи!
Нет - я не другой!
Я всё такой - юный душой - как прежде!
***
Задаю себе вопрос - почему седеет волос?
Год за годом связки рвал - твёрдым стал мой голос
Удивляюсь сам себе - может это старость?
Дуновеньем ветерка вдруг ко мне подкралась
Припев:
Нет - я молодой!
Просто - седой снег упал на плечи!
Нет - я не другой!
Я всё такой - юный душой - как прежде!
Да - я молодой!

Загатили луговий струмочок. За одну ніч вода в струмку піднялася і затопила лощинку. Вранці побачили, як в прозорій воді, немов під склом, росли і погойдувалися квіти!Білі ромашки, сині дзвіночки, червоні гвоздички. Вони трохи колихалися на протязі, як на вітрі. А над ними, як метелики, пурхали рибки.Кожен день бачили ми і цей струмок, і лощину, і ці квіти. І от мабуть ж ти: стоїмо і пялим очі, як в перший раз! Ще б, адже квіти ніколи не цвітуть під водою. А де ви бачили, щоб над квітами літали не метелики, а спритні рибки?!Перший крок. Автор: І. Д. ПолуяновЗанурюється ліс у вечірню прохолоду і тінь. Берези, піднявши гнучкі вершини, ніжаться в закатних променях сонця і рожевіють світлою корою. Стоять, розпустили зелені коси. Ялинки, повісивши хвойні лапи, як вуха, ніби сплять...І писк пташенят не порушить тишу: ці-то, звісно, сплять. Покричить-ка цілісінький день: «Дай! Дай!» - умаешься.І мурахи не шарудить лапками по хвої - забралися в муравьище на нічліг.Раптом звідкись узялася над лісом птах. Незвичайного вигляду - інакше я б так не насторожився! Хто це? Політ птаха плавний, повільний. На хижака вона ніяк не схожа, а в лапах несе видобуток.Птах летіла вздовж просіки. Скоро дізнався я в ній лісового кулика - вальдшнепа. З довгого дзьоба і ржавчато-бурого забарвлення, яка здавалася в світлі заходу сонця рудою, майже червоною. Вальдшнеп тягнув низько, з зусиллям взмахивал крилами і в лапках дбайливо тримав власного пташеняти. Живого і неушкодженого! Дзьоб кулика опущений, великі вологі очі спрямовані вниз, немов він вибирає собі дорогу. Пташеня був пуховий, здається, весь складався з дзьоба і великих очей. Поки вальдшнеп віддалявся, я встиг розгледіти, що пташеня повів дзьобиком по сторонам...Вальдшнепа з виводком, очевидно, потривожили: поруч залізниця, дачники. Тому зважилася мама-вальдшнеп переселитися з потомством у більш спокійне і безпечне місце.Перший політ, перший свій крок у світ - океан світла, простору полів і лісів - маленькі вальдшнепи робили на маминих крилах...