1) Записати слова, знявши риски Пiв/ящика, пiв/юрти, аеро/клуб, бал/маскарад, восьми/рiчний, снiго/збирання, тихо/тихо, одним/одна, мiнi/диктант.

2) Iз запропонованих варiантiв вписати лише словосполучення
Зимовий лiс, зима прийшла, вiтер i снiг, прийти до лiсу, шумить сосна у лiсi, спiв хурделицi, трiщить мороз холод i голод серед зими бiла галявина, вийти в поле, хмарне небо , лiс i поле.

Скільки існував наш народ, стільки вкладав він свою мудрість у прислів’я та приказки. У них вся сила народного розуму, у них і заповіт нащадкам про те, як поводитись за життям і людьми, і розмірковування над важливими вічними питаннями. Знайомлячись із народними прислів’ями та приказками, я відзначив для себе, що вони зачіпають усі теми, які тільки можуть бути цікавими людині: є приказки про Батьківщину, про природу, про працю, про гроші, про здоров’я та хворобу, про добро і зло, життя та смерть, про родину. Не знайдеш і слів, щоб висловити всю глибину простої людської мудрості, яка прихована у таких коротких висловах! Мені сподобалися приказки та прислів’я, присвячені темі кохання. У них наших предків щодо цього вічного почуття, і норми народної моралі. Сила почуття і вічність справжнього кохання передано у таких прислів’ях: «Любов — не пожежа, займеться — не загасиш», або: «На любов і смак — товариш не всяк», «Не до чари, як хто кому не до пари». Висловлено у народній творчості і безкорисливість, щирість у почуттях: «Нехай борщ без сала, аби душа пристала», «Хоч у курені, аби до серця мені», «З перцем чи не з перцем, аби з добрим серцем». Читаючи художні твори, я часто дивувався з того, як вміло описує письменник красу дівчини, які епітети добирає, як влучно та поетично порівнює дівочу вроду з явищами природи. Тільки знайомлячись із народною творчістю, я зрозумів, що майже всі порівняння взяті саме з фольклору, а вже потім вони пішли мандрувати сторінками художніх творів. «Дівчина, як калина, як ясна зоря», «Красива, хоч з лиця воду пий», — все це взято з безмежної поетичної народної творчості. Багато створено прислів’їв та приказок і про працю, навчання: «На дерево дивись, як родить, а на чоловіка — як робить», або ще; «Перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом». Сказав наш народ і про навчання, про мудрість: «Мудрий не есе каже, що знає, а дурний не все знає, що каже». Мені дуже сподобався цей влучний та іронічний вислів! Я вважаю, що кожному з нас треба цікавитись народними прислів’ями та приказками, бо вони роблять наше мовлення виразнішим, а самі є справжнього скарбницею мудрості. Запам’ятаймо ж їх на все життя, бо не на користь книжку читать, коли лише вершки хапать!

Объяснение:

сейфуллин ат үстінде бір ғана емес ұйымдар туралы заң азаматтық және әкімшілік істер жөніндегі апелляциялық сот алқасының судьясы бола алмайды осы аптада осы айда барлық күндерде мұхтар әуезов семейдегі қоғамдық қоры ұрпақ тәрбиесі кафедрасы гуманитарлық факультетінің оқытушылары ақпарат мемлекеттік сатып алулар таран ауданы әкімдігі исатай ауданы махамбет ауданы әкімдігі мақат ауданы әкімінің орынбасары а анықтама тел табыс тілеймін баршаңызға жаңа жетістіктер жылдық есеп мем және әлеуметтік бағдарламалар бөлімі мм жалпы ақпарат мемлекеттік органның ағымдағы жөндеу жұмыстарына қайта кірісті шымкенттегі назарбаев мектебіне қабылдау рәсімі қолданылмайды мен жаңалықтар құрылымы сыбайлас жемқорлықпен құқық бұзушылықтардың қандайын болса да жасаған жағдайда сайтқа сілтеме жасау