1.Записати займенники в алфавітному порядку, розкриваючи дужки.
( Аби) чим, ( ні) скільки, ні (про) що, хтозна (від) чого , де (чого), аби (з) ким,
( ні) хто, ( аби) якому, що (сь), ( будь) якого, що (небудь), (на) якому
(небудь),чий ( небудь), (на) чому ( небудь), ( ні) в (якому).
Додаткові завдання:
1) Заперечні займенники підкреслити однією лінією, неозначені – двома.
2) Виділити в займенниках словотворчі префікси й суфікси.
Плекаймо рідну мову
Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім'ю. К. Д. Ушинський відзначав: "Коли зникає мова — народу нема більше!"
Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків років нашої історії. У житті народу рідна мова й рідний край є нероздільними поняттями. Здавна через мову народ виявляв поняття моральності, а найважливіші з них — вірність і відданість, честь і чесноти, щирість і добро, взаємність, пошана і повага, мир і злагода, дружба і товариськість.
Для того, щоб мова могла прийти нам на до ми повинні постійно дбати про неї. Добру пораду українцям дав М. Рильський у поезії "Мова":
Зав'язало мову ⇒ втратив мову, онімів, перестав говорити;
Позакладало вуха ⇒ не чує, що говорять;
Похололо на душі ⇒ стало моторошно;
Замакітрилося в голові ⇒ людина розгубилась або була чимось приголомшена;
Памороки забило ⇒ позбавили здатності адекватно сприймати інформацію, нормально мислити;
Запахло смаженим ⇒ скоро буде небезпека;
Мов язиком злизало ⇒ пропав бесслідно;
Мов окропом обдало ⇒ кинуло в жар або хтось зачервонівся;
Аж животи попідтягало ⇒ зголодніти.