1. Займенниками є всі слова рядка, ОКРІМ *
А він, себе, мій, твій, сам
Б ні в чому, скільки-небудь, інший, ти
В собі, їх, стільки, його
Г коли-небудь, нічий, жодний, я
2.Усі займенники є особовими *
А він, ваш, його, на ньому
Б вони, їх, ми, нами
В їй, їхній, її, вона
Г ми, нас, наш, нею
3.Додаванням часток аби-, де-, -сь, будь-, -небудь, казна-, хтозна- до питальних займенників утворюють *
А означені займенники
Б неозначені займенники
В заперечні займенники
Г вказівні займенники
4. Усі займенники присвійні в рядку *
А ніхто, ніщо, ніякий, нічий
Б хто, що, чий, котрий
В мій, твій, свій, ваш, наш
Г той, цей, такий, сам
5. Стоять у формі орудного відмінка всі займенники рядка *
А нею, ніким, вона, себе
Б казна-чим, хтозна-яким,мною, нею
В ніхто, чим, ким, я
Г моїм, наш, цей, дехто
6.Присвійний займенник виділено в рядку *
А показати (йому) дорогу
Б повідомити (моїх) батьків
В поділитися з (нею) таємницею
Г зробити (їм) зауваження
7. Присвійний займенник є в кожному рядку, ОКРІМ *
А взяти його зошит
Б схвалити мій проєкт
В за в кіно
Г знає своє місце
8. Слово що не є займенником у реченні
А Я знаю, що тобі подарувати.
Б Поважаю людей, що мають мрію в житті.
В Ми переконані, що мир можна зберегти
.Г Що відбудеться на п’ятому уроці?
9.До одного розряду належать усі займенники в рядку *
А той, цей, такий,стільки
Б її, наш, ви, мій, ти
В хто, ніякий, чий, котрий
Г що-небудь, якийсь, жодний, казна-чого
10. Присвійний займенник є в кожному рядку, ОКРІМ *
А врахувати його побажання
Б схвалити мою пропозицію
В за на його виставу
Г ніхто не прийшов
11. Займенниками є всі слова рядка *
А мій, весь, що, тут, жоден
Б вони, дехто, ніскільки, сам, цей
В учора, той, наші, їх, мій
Г ніщо, кожний, якось, ти, себе
12. Займенниками є всі слова рядка *
А ви, всякий , що, ніяк, жоден
Б вони, мій, скільки, хто, котрий
В деколи, чий, наші, їх
Г Моя, скільки, абияк, ти
Пишуться через дефіс: озерно-болотний, здивовано-розгублений, вакуум-камера, в’єтнамсько-український, штабс-капітан, тьмяно-жовтий, всесвітньо-історичний, м’ясо-молочний, світло-рожевий, темно-зелений, блок-схема, видимо-невидимо, ячмінно-житній, сніжно-білий, синьо-зелений, зменшено-пестливий.
Вислів давньоримського історика Тацита: "Усе невідоме здається величним".
Рим часів імперії, як і належить світовій столиці, приголомшував величчю та красою. Місто вражало сучасників розмірами та кількістю споруд – храмів, палаців, житлових будинків. Чисельність населення Рима часів імперії сягала мільйона осіб.
Рим відзначався дуже щільною забудовою, тому будинки в декілька поверхів були життєвою потребою. На вулицях часто виникала така тіснява, що інколи забороняли в денний час їздити містом в екіпажах та возами, за винятком возів будівельників.
Навколо ринків розташовувалися невеличкі майстерні та крамниці. Вони здебільшого належали грекам, жителям Сходу та вільновідпущеникам. Найпоширенішими були майстерні, де виготовляли предмети побуту, ювелірні та ковальські вироби, а також пекарні.
У центрі Рима розташовувалася головна площа – форум. Імператори забудовували його новими спорудами: храмами, громадськими будівлями, арками, колонами, прикрашали статуями. Більшість громадян мешкала у великих багатоповерхових будинках.
Заможні римляни жили у власних одноповерхових, з усіма вигодами будинках-особняках – їх називали домусами. Бідніші городяни мешкали в багатоповерхових, багатоквартирних будинках – інсулах.
Домуси виходили на вулицю глухими стінами. Іноді вони мали відкриті приміщення – крамнички. Через передпокій мешканці потрапляли в парадний зал будинку – атрій, де господар приймав відвідувачів та гостей. Подалі від гучного атрію розташовувався відкритий внутрішній двір, де родина проводила вільний час, — тут був невеликий сад із квітами, оточений колонами, що підтримували дах. Між внутрішнім двором та атрієм міг бути розташований кабінет господаря, де зберігали ділові папери, сімейний архів. Стіни в домусах покривали штукатуркою та прикрашали фресками, а підлогу вкривали кам’яними плитами та мозаїкою.
Заможні римські громадяни засідали в суддівських установах, працювали в міській раді, виконували доручення префекта міста або імператора.
День у римлян починався зі сходом сонця. Перші години вони проводили за молитвами вдома чи в храмі. Після цього наставав час для візитів, які здебільшого робили бідні громадяни, ви щось у заможніших. Одяг римлян відзначався практичністю. Майже всі, навіть жінки та діти, носили туніки. Туніку зшивали з двох шматків тканини та стягували ременем, її колір залежав від суспільного становища людини.
Сенатори носили туніки з широкою смугою на грудях. Римські громадяни одягали зверху на туніку тогу – напівкруглий шмат матерії, яку обгортали навколо тіла. Колір тоги також залежав від становища людини та конкретної ситуації. Так, на поховальну церемонію одягали чорну тогу. Жінки поверх туніки вдягали столу або палу. Стола була чимось на зразок плаття без рукавів, а пала нагадувала тогу, й іноді жінки накидали її край на голову.
Відомо, як харчувалися римляни. На сніданок споживали хліб, тістечка з медом, оливками та інжиром. Запивали розбавленим вином або водою. На обід подавали різноманітні страви. Спочатку це були салат, редис, гриби, устриці, раки, а також сардини та яйця. їх запивали вином з медом. Потім подавали сім страв з риби, м’яса та птиці з різними соусами. На завершення обіду приносили фрукти, горіхи, медове печиво. Звісно, так харчувалися лише заможні люди римляни вживали на обід пшеничну кашу із соусами та овочами. М’ясо вони їли лише в дні свят чи жертвоприношень.
Римляни щодня ходили в терми – громадські лазні. Крім власне лазень з величезними басейнами з холодною і гарячою водою, тут були майданчики для спортивних занять, бібліотеки, зали для прогулянок та філософських бесід. Це були величезні споруди. Так, існували терми площею 12 га, які могли одночасно прийняти 1200 відвідувачів. У Римі було понад 1000 приватних лазень i 11 громадських. (500 сл.).
Объяснение: