1.Змоделювати речення, ускладнені відокремленими
обставинами, вираженими: а) дієприкметниковим
зворотом; б) іменником із залежними словами. Записати
змодельовані речення, розставляючи потрібні розділові
знаки.2. Виділити граматичні основи. 3.Визначити, які
речення за будовою є складними.
1.Двері відчинив сам господар (Ю.
Мушке-тик). 2. Вітер гнав перекотиполе,
сік дрібним дощем, крупою (Ю.
Клименко).
3. На околиці містечка височить
сосновий паркан (А. М’ястківський). 4.
Співають птахи, літають мотилі,
пахнуть квіти (Б. Лепкий)

Моя мама – самый дорогой человек для меня. Я её очень люблю. Люблю не за что-то, а просто так, просто за то, что она у меня есть. Я очень горжусь и дорожу своей мамой. Ближе неё у меня никого нет. Мою маму зовут Татьяна Николаевна. Она красивая. Люблю мамину улыбку и большие зелёные глаза, которые сверкают озорными огоньками, задорный смех и её руки, заботливые, тёплые, дорогие мне две ладошки. Моя мама очень добрая, хорошо ладит с людьми, все её уважают и любят. Она умеет поддержать в трудную минуту и согреть своей теплотой, когда иногда мне бывает грустно и горько. Мама заботится о нас с братом с самого рождения, дарит нам свою доброту, заботу, нежность и материнскую любовь. Я очень благодарен маме за всё, что она делает. Да и я всегда стараюсь ей чем-то. Я маме носить тяжёлые сумки с продуктами с уборкой в нашем доме. Моя мама очень вкусно готовит, и я люблю ей в этом. Узнаю довольно много полезного во время приготовления пищи. Мама учит меня нужным и полезным знаниям, которые пригодятся мне в жизни. Ещё я очень люблю гулять с ней — мне всегда интересно. Мы ходим в гости, в кино, на выставки, просто дышим свежим воздухом. Хочу, чтобы моя мама никогда не огорчалась, всегда была радостной и весёлой, а её глаза светились, как два солнышка. Хочу, чтобы улыбка её чаще радовала меня и окружающих людей. Хочу пожелать моей маме счастья, здоровья и всего того, чего бы ей хотелось, но ещё не сбылось. Пусть сбудутся все её мечты. Ведь не только нам, детям, нужна любовь, внимание и забота – маме они нужны тоже. Дорогая мама, я очень сильно тебя люблю! Я буду стараться радовать тебя каждый день своей учёбой, хорошим поведением и всегда буду тебе. Мама что ты у меня есть!
Источник: http://uchim.org/sochineniya/pro-mamu

Друзі це єдине ціле, вони доповнюють один одного, взаємозамінні, вгадують думки і стану товариша, хоча в багатьох випадках мають різний характер, різні думки. Яким же я бачу справжнього друга? Насамперед, він повинен бути доброзичливим, привітним, чуйним адже людям так необхідні добро, безкорисливість, увага.

Справжній друг повинен бути господарем свого слова, мати сучасні погляди на життя, вміти відстоювати свою точку зору. Ще я хочу, щоб людина, з якою я дружу, завжди залишався самим собою гаючи за навколишніми, я помітила, що часто свою справжню сутність вони приховують за масками. Я хочу, щоб він поважав особистість одного, а тому був поблажливим до іншого характеру, іноді м’яким і поступливим, а коли необхідно твердим і наполегливим.

Якостей, якими повинен володіти справжній друг, дуже багато, але насамперед він повинен бути дійсно справжнім, а не підробленим. Справжній друг, той — який прийде на до завжди, буде поруч, навіть якщо між нами великі відстані. Тим більше для цього немає перешкод у сучасному світі завдяки інтернету, стільникового зв’язку, скайпу.

Живучи далеко за кордоном справжній друг може виявитися поруч у потрібну хвилину адже спокійно маючи закордонний паспорт пересуваються і подорожують світом. Народна мудрість говорить: Не май сто рублів, а май сто друзів. І це так точно сказано! Адже людина, що не має друзів, як жебрак. Навіть якщо він буде володіти величезними багатств, не виявися поруч друга, йому ні з ким буде поділитися радістю і щасливими хвилинами.

Без товариша ніяке щастя не радує. Г. Державін відзначив, що дружба не послуга, за неї не дякують.

Це вірно, адже друг, якщо він справжній, ніколи не потребують плати за свою дружбу. А справжній друг він не на день, не на місяць, дуже часто люди проносять свою дружбу через все життя.