• 1. Знайдіть рядок, у якому вставні слова вживаються для висловлення почуттів мовця.
• A Слава Богу, побілілих людей підтримав
священик, який нагадав усім про любов до
ближнього.
• Б Він, між іншим, нагадав про любов про до
ближнього.
2.У якому реченні правильно виділено
звертання?
АО, дорогі браття і сестри! Ніхто не
довів, що від побілілих людей йде зло та
лихо.
• Б“То жя, дорогі мої браття і сестри, не
дозволю цькувати побілілих людей", -
говорив священник.
• З.У якому реченні правильно розставлені
розділові знаки?
A Протистояння між натовпом і
Побілілими людьми не припинялось, і
здавалося напруга зростала з кожним
днем.
БМер оголосив про відкриття ярмарку і,
здається, тим зняв напругу в містечку.
• 4. Виділіть речення, в якому вставні слова
вказують на ступінь звичайності
Викладення фактів.
• А Містечкова площа під час ярмарку, як це
буває, знову звирувала.
БКілька побілілих людей, однак, обходило
площу.
• 5.У якому варіанті допущено пунктуаційну
Помилку?
A Невдовзі здійнявся вітер, проте, натовп
продовжував святкувати.
• Б Натовп ховався у павільйонах, вітер,
проте, не зважав і зривав намети.
• 6. У якому реченні правильно виділено
Вставні слова, що привертають увагу
співрозмовника?
• А Коли вітер вщух, центральна площа
нагадувала , уявіть собі, пейзаж після
розгрому.
Б Кажуть, вітер перетворився на буревій
і, за словами очевидців, перевертав усе на
своєму шляху.​

Скласти опис зовнішності Лесі Українки пропоную так:

    Леся Українка - видатна майстриня слова. Зовні жінка досить симпатична. Вона має русяве довге волосся, яке переважно буває заплетене в косу. У Лесі овальне обличчя, пухкі щічки. Проте згодом, через хворобу, обличчя жінки досить змінилось. Вона схудла, щоки пропали. Ніс у неї короткий, очі великі. брови густі. Губи мають дуже гарну форму. Зовнішність письменниці підкреслює риси її характеру: рішучість. силу духу, волелюбність та оптимізм. Щоразу на фотографіях та картках Леся зображена з віночком або стрічечкою на волоссі. Це характеризує її як особистістю романтичну, неординарну. Леся Українка - це талановита та мужня письменниця, поетеса боротьби та любові. 

Не знати, чи то вічний шум Черемошу і скарги гірських потоків, що сповняли самотню хату на високій кичері[1], чи сум чорних смерекових лісів лякав дитину, тільки Іван все плакав, кричав по ночах, погано ріс і дивився на неню таким глибоким, старече розумним зором, що мати в тривозі одвертала од нього очі. Михайло Коцюбинський

Зелена отава царинок розцвіталася раптом, вздовж Черемошу плив різнобарвний потік, а десь високо, на чорному запиналі смерекових лісів, жаром горів під ранішнім сонцем червоний дашок гуцульського парасоля. Михайло Коцюбинський

Ліс постає перед нами сонний і наче змертвілий. Не ворушаться віти, лише поблискують у сутінках краплинки роси.   Михайло Коцюбинський

Встала й весна, чорну землю

Сонну розбудила,

Уквітчала її рястом,

Барвінком укрила;

І на полі жайворонок,

Соловейко в гаї

Землю, убрану весною,

Вранці зострічають...

Рай, та й годі! А для кого?

Для людей. А люде?

Не хотять на його й глянуть,

А глянуть — огудять. Шевченко