1.Звертанням ускладнено речення (окремі розділові знаки пропущено)
А Прислухайтесь, як океан співає – народ говорить.
Б Ви знаєте як липа шелестить у місячні весняні ночі?
В Доброго кажуть дожидати треба, а лихе само прийде.
Г Старі дуби вам за осінь, за відлітання радості і птиць.
2.Непоширеним звертанням ускладнено речення (окремі розділові знаки пропущено)
А Добрий вечір тобі зелена діброво!
Б Море о море приснись хоч мені.
В Краю мій рідний зневажений краю.
Г Ой зійди, зійди ясен місяцю як млиновеє коло.
3.Поширеним є звертання в реченні (окремі розділові знаки пропущено)
А Радій же серце! До останку пий життя людського пінистий напій.
Б Земле як тепло нам із тобою!
В Тобі одній намріяна царівно тобі одній дзвенять мої пісні.
Г Коли б ти нічко швидше минала…
4.Знайти речення, у якому звертання стоїть у кінці (окремі розділові знаки пропущено)
А Мужай прекрасна наша мово серед прекрасних братніх мов.
Б Кобзарю знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгамовний вік.
В Гей рицарю жадібний стережись.
Г Я сирота з Вільшаної, сирота бабусю.
5.Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А Повій же дужий вітре з-за лиману, мені на серце спокій принеси.
Б Рідна мати моя, ти ночей недоспала і водила мене у поля край села…
В О море, море розкішне, втіш моє серце, серце невтішне!
Г Привіт тобі, прекрасний ранку, привіт тобі, земле свята.
6.Займенником та прикметником виражено звертання в реченні
А Коню сизий, брате милий, неси мене на Вкраїну!
Б Дощем квітневим, весно, не тривож.
В Затужив я за тобою, моя мила, затужив…
Г Я заспіваю пісню, моя доню, про рідний край, про рідну сторону.
7.Немає вставного слова в реченні (окремі розділові знаки пропущено)
А Я стужився мила за тобою.
Б На жаль чудес на світі не буває.
В Ніжність наприклад математично описати не можна.
Г Мабуть людині не можна відриватися від рідного берега.
8.Якщо вписати на місці крапок слово кажуть, то ускладненим вставним словом стане речення (окремі розділові знаки пропущено)
А Так … тільки мудрі люди.
Б Чужа душа – то … темний ліс.
В Усі … , що дівчина дуже талановита.
Г Батько з матір’ю … , що я дуже змінився.
9.У якому реченні не вжито вставних слів?
А Мабуть, у всьому Києві ніде немає кращого місця, аніж це, де виріс наш будинок.
Б Мільйонери, як відомо, бувають різні.
В Мені осіння ніч короткою здається.
Г Ягня, здається, веселилось…
10.Вставне слово (словосполучення) вказує на впевненість (невпевненість) у тому, що повідомляється, у реченні
А І ось, нарешті, вершина.
Б На щастя, її за до себе на село наша старша тітка.
В Десь надсадно, як на зараз, ревло теля, очевидно, згубивши матку.
Г Голос його був не рокований, а, навпаки, бадьорий та глузливий.
11.Прочитайте речення (окремі розділові знаки пропущено):
Мабуть (1) сам пан (2) звелів віддать Рябку печене і що зосталося варене за те, що (3) бач (4) Рябко (5) всю Божу ніч не спав та гавкав на весь рот, злодіїв одганяв.
Коми треба поставити на місці цифр
А 1, 2, 3
Б 1, 3, 4
В 2, 3, 4
Г 2, 4, 5
Ворог - людина , яка бореться з тобою за свої, протилежні твоїм , інтереси. Так каже тлумачний словник. Чи можна такого пробачити? А за що його пробачати? За те, що він має власну думку чи власні бажання? Але ж і його ворог такий же самий ! Якщо б ти відступив, то й ворог би облишив би ворогування. Але для тебе важливе те, що вас зробило ворогами, то , можливо, й для нього це занадто важливе.
Щоб не зробив твій суперник, треба пробачати, хоча б заради своєї душі. Бо злість, образа чи ненависть роблять людину беззахістною, вразливою, нервовою, здатною на дуже погані вчинки, за які потім буде соромно. Непробачене руйнує душу , в якій живе.
Пробачати треба всіх і за все заради свого майбутнього.
І ще одне питання : а чи ти такий безгрішний, що маєш повне право не пробачати інших ? Гадаю, цим все сказано.
Може, щось і не так , то пробачте
Ворог - людина , яка бореться з тобою за свої, протилежні твоїм , інтереси. Так каже тлумачний словник. Чи можна такого пробачити? А за що його пробачати? За те, що він має власну думку чи власні бажання? Але ж і його ворог такий же самий ! Якщо б ти відступив, то й ворог би облишив би ворогування. Але для тебе важливе те, що вас зробило ворогами, то , можливо, й для нього це занадто важливе.
Щоб не зробив твій суперник, треба пробачати, хоча б заради своєї душі. Бо злість, образа чи ненависть роблять людину беззахістною, вразливою, нервовою, здатною на дуже погані вчинки, за які потім буде соромно. Непробачене руйнує душу , в якій живе.
Пробачати треба всіх і за все заради свого майбутнього.
І ще одне питання : а чи ти такий безгрішний, що маєш повне право не пробачати інших ? Гадаю, цим все сказано.
Може, щось і не так , то пробачте
Подробнее - на -