1.При́судок — головний член речення, пов'язаний координацією з підметом, що виражає дію предмета, названого підметом. Найтиповіша форма присудка — дієслово в особовій формі, що означає дію чи стан суб'єкта, названого підметом. Присудок — головний член двоскладного речення, що характеризує підмет за дією чи ознакою.3.Пі́дмет (лат. subjectum) — це головний член речення, граматично незалежний, означає предмет, ознака якого виражається присудком. Підмет і другорядні члени речення, що належать до підмета, утворюють групу підмета. 4.Підмет може бути: простим — вираженим одним словом; складеним — вираженим словосполученням 5.Солодкий голос матері пробивався до неї через магічну заслону думок.
Часто у суспільстві можна почути думку про те, що в наш час, час прогресу й розвитку цивілізації, людині не обов’язково бути розумною, адже все більше і більше функцій виконують за нас машини. Та я з таким твердженням не погоджуюсь, бо є істини вічні…
На моє глибоке переконання, кожній людині важливо бути розумною. Доказом цього є те, що розумна людина відзначається інтелектом, ерудицією, мудрістю, освіченістю. Недаремно народна мудрість гласить: «Де сила не може, там мудрість переможе».
Безперечно, переконливим аргументом того, що людина повинна прагнути стати розумною, є твердження із Біблії – основного джерела розуму: «Блаженна людина, що мудрість знайшла, і людина, що розум одержала».
Розумна людина завжди зуміє знайти вихід із найскладнішої ситуації, як то зробила проста селянська дівчина Маруся, героїня народної казки «Мудра дівчина». Вона зуміла врятувати свого батька, виявившись розумнішою від самого пана. Або ж згадаймо Захара Беркута, героя однойменної повісті Івана Франка. Адже саме його мудрі поради та розумні винаходи врятували село від нападу загарбників, яких було набагато більше.
Не можна не згадати Роксолани, героїні роману Павла Загребельного «Роксолана». Цей образ узято з реального життя – його прототипом стала українська дівчина Настя Лісовська. Саме завдяки своєму розуму, що поєднав у собі й освіченість, і інтелект, і ерудицію, і мудрість, вона зуміла багато чого досягти. По-перше, опинившись у скрутних життєвих обставинах, вона зуміла стати щасливою в сімейному житті. По-друге, будучи полонянкою, знаходила дарувати волю полоненим співвітчизникам. По-третє, рятувала від небезпеки Україну, позитивно впливаючи на хід історії.
Чи не найбільше розмірковував над розумом український письменник-філософ Григорій Сковорода. На прикладі свого життя та творчості він довів, що тільки розумна людина може залишатися вільною, незалежною від життєвих обставин, а отже, й завжди щасливою. Треба тільки «пізнати себе».
Чимало прикладів на користь розумної людини можна знайти і в історії. Хто не знає імені князя Ярослава Мудрого, якого й назвали Мудрим за те, що він був першим князем, який своє покликання знайшов не в походах та завоюваннях, а у зміцненні кордонів своєї держави засобами дипломатії та провадженні мудрої зовнішньої політики. Завдяки своїй всебічній освіченості, він спрямував свої зусилля на розвиток освіти, книжної справи, культури. Крім того, збудував у Києві та Новгороді соборні храми на ім’я святої Софії, видав перше зведення писаних давньоруських законів, що не поступаються європейським аналогам того часу. Саме з а часів Ярослава Мудрого Русь набула найбільшої могутності, перетворившись на високорозвинену державу.
Не можна не згадати і того, що мудрість народу дозволила Україні, одній з небагатьох країн колишнього Союзу, уникнути кривавих боєнь типу грузино-абхазького конфлікту або чеченської війни. А приводів для виникнення «гарячих точок» і в нас було немало.
Отже, є істини вічні, їх не може змінити ані час, ані будь-які життєві обставини. До таких істин належить і та, що кожній людині важливо бути розумною.
1.При́судок — головний член речення, пов'язаний координацією з підметом, що виражає дію предмета, названого підметом. Найтиповіша форма присудка — дієслово в особовій формі, що означає дію чи стан суб'єкта, названого підметом. Присудок — головний член двоскладного речення, що характеризує підмет за дією чи ознакою.3.Пі́дмет (лат. subjectum) — це головний член речення, граматично незалежний, означає предмет, ознака якого виражається присудком. Підмет і другорядні члени речення, що належать до підмета, утворюють групу підмета. 4.Підмет може бути: простим — вираженим одним словом; складеним — вираженим словосполученням 5.Солодкий голос матері пробивався до неї через магічну заслону думок.
Брат з сестрою йдуть до школи.
Сміливі зажди мають щастя.
Объяснение:
3мрпо
Часто у суспільстві можна почути думку про те, що в наш час, час прогресу й розвитку цивілізації, людині не обов’язково бути розумною, адже все більше і більше функцій виконують за нас машини. Та я з таким твердженням не погоджуюсь, бо є істини вічні…
На моє глибоке переконання, кожній людині важливо бути розумною. Доказом цього є те, що розумна людина відзначається інтелектом, ерудицією, мудрістю, освіченістю. Недаремно народна мудрість гласить: «Де сила не може, там мудрість переможе».
Безперечно, переконливим аргументом того, що людина повинна прагнути стати розумною, є твердження із Біблії – основного джерела розуму: «Блаженна людина, що мудрість знайшла, і людина, що розум одержала».
Розумна людина завжди зуміє знайти вихід із найскладнішої ситуації, як то зробила проста селянська дівчина Маруся, героїня народної казки «Мудра дівчина». Вона зуміла врятувати свого батька, виявившись розумнішою від самого пана. Або ж згадаймо Захара Беркута, героя однойменної повісті Івана Франка. Адже саме його мудрі поради та розумні винаходи врятували село від нападу загарбників, яких було набагато більше.
Не можна не згадати Роксолани, героїні роману Павла Загребельного «Роксолана». Цей образ узято з реального життя – його прототипом стала українська дівчина Настя Лісовська. Саме завдяки своєму розуму, що поєднав у собі й освіченість, і інтелект, і ерудицію, і мудрість, вона зуміла багато чого досягти. По-перше, опинившись у скрутних життєвих обставинах, вона зуміла стати щасливою в сімейному житті. По-друге, будучи полонянкою, знаходила дарувати волю полоненим співвітчизникам. По-третє, рятувала від небезпеки Україну, позитивно впливаючи на хід історії.
Чи не найбільше розмірковував над розумом український письменник-філософ Григорій Сковорода. На прикладі свого життя та творчості він довів, що тільки розумна людина може залишатися вільною, незалежною від життєвих обставин, а отже, й завжди щасливою. Треба тільки «пізнати себе».
Чимало прикладів на користь розумної людини можна знайти і в історії. Хто не знає імені князя Ярослава Мудрого, якого й назвали Мудрим за те, що він був першим князем, який своє покликання знайшов не в походах та завоюваннях, а у зміцненні кордонів своєї держави засобами дипломатії та провадженні мудрої зовнішньої політики. Завдяки своїй всебічній освіченості, він спрямував свої зусилля на розвиток освіти, книжної справи, культури. Крім того, збудував у Києві та Новгороді соборні храми на ім’я святої Софії, видав перше зведення писаних давньоруських законів, що не поступаються європейським аналогам того часу. Саме з а часів Ярослава Мудрого Русь набула найбільшої могутності, перетворившись на високорозвинену державу.
Не можна не згадати і того, що мудрість народу дозволила Україні, одній з небагатьох країн колишнього Союзу, уникнути кривавих боєнь типу грузино-абхазького конфлікту або чеченської війни. А приводів для виникнення «гарячих точок» і в нас було немало.
Отже, є істини вічні, їх не може змінити ані час, ані будь-які життєві обставини. До таких істин належить і та, що кожній людині важливо бути розумною.