1.Усе я пізнав там і втратив: зловісні і радість, і горе, і спів солов’я.
2.І високі береги, і зеленувата вода, і лози — усе було залите гарячим сонцем.
3."Словник — це пишний яр, а не сумне провалля",- зазначив М.Рильский.
4.Українська пісня ширится , росте , розливаєтеся на вечірніх просторах Дніпра.
5.Черезь якийсь час, пообідавши, вся наша сім’я сиділа під хатою призьбі.
6.Версень був тим місяцям, коли падає спека, а кургани, розкидані серед степового роздолля, тануть , переливаються м’яко ,мов тиха музика.
7.Дерева стояли опалені сонцем, затиснувши у своїх зеленаво-жовтих вітах тепло останніх днів літа.
8.Влітку листя на гіллі передчасно пожовкло, крутилося і по волі осипалося, по-де-куди встеляючи тротуари іржавою кушпелою.
9.Українці з любов’ю зберігають історико-архітектурні пам’ятки, живуть історію народу.
10.На щастя, добрі, щирі, талановиті люди не перевалися серед нас.
11.Пирпивайте до колиски лебеді, як мрії, опустітися тихі зорі синові під вії.
12.Кажуть, українець співає цілий рік і цілий вік.
1. Підмет - пісня, присудок - співається. Під. - Вона, присудок - складається.
2. Підмет - пісня, присудок - є, підмет - ніхто, присудок - не захмарить.
3. Підмет - Ми , присудок - не забудемо, підм. мати, присудок- навчала.
4. Присудок- стане, підмет - пісня , присудок - загляне.
5. Підмет - лихо, присудок - сниться. підмет - ми, присудок. - заспіваймо.
Сполучники:
1. та - з'єднує дві граматичні основи.
2. Доки - спол. підрядності.
3. Що - В ролі займенника. (що - яка-пісня )
4. Як - сполучник підрядності.
5. А сполучник сурядності.
1.Усе я пізнав там і втратив: зловісні і радість, і горе, і спів солов’я.
2.І високі береги, і зеленувата вода, і лози — усе було залите гарячим сонцем.
3."Словник — це пишний яр, а не сумне провалля",- зазначив М.Рильский.
4.Українська пісня ширится , росте , розливаєтеся на вечірніх просторах Дніпра.
5.Черезь якийсь час, пообідавши, вся наша сім’я сиділа під хатою призьбі.
6.Версень був тим місяцям, коли падає спека, а кургани, розкидані серед степового роздолля, тануть , переливаються м’яко ,мов тиха музика.
7.Дерева стояли опалені сонцем, затиснувши у своїх зеленаво-жовтих вітах тепло останніх днів літа.
8.Влітку листя на гіллі передчасно пожовкло, крутилося і по волі осипалося, по-де-куди встеляючи тротуари іржавою кушпелою.
9.Українці з любов’ю зберігають історико-архітектурні пам’ятки, живуть історію народу.
10.На щастя, добрі, щирі, талановиті люди не перевалися серед нас.
11.Пирпивайте до колиски лебеді, як мрії, опустітися тихі зорі синові під вії.
12.Кажуть, українець співає цілий рік і цілий вік.
1. Підмет - пісня, присудок - співається. Під. - Вона, присудок - складається.
2. Підмет - пісня, присудок - є, підмет - ніхто, присудок - не захмарить.
3. Підмет - Ми , присудок - не забудемо, підм. мати, присудок- навчала.
4. Присудок- стане, підмет - пісня , присудок - загляне.
5. Підмет - лихо, присудок - сниться. підмет - ми, присудок. - заспіваймо.
Сполучники:
1. та - з'єднує дві граматичні основи.
2. Доки - спол. підрядності.
3. Що - В ролі займенника. (що - яка-пісня )
4. Як - сполучник підрядності.
5. А сполучник сурядності.