100б с д.з. по украинскому Виправіть словосполуки, уникаючи неунорманих кальок:
А) 1. Моделюючий сигнал. 2. Непроводящий рисунок друкованої плати. 3. Намагнічуючий апарат. 4. Зневоднююча центрифуга. 5. Орієнтуючий пристрій. 6. Напрямляюча лінія. 7. Отруююча речовина. 8. Поглинаюча здатність. 9. Знижуюча підстанція. 10. Поштооброблююче обладнання. 11. Попереджуюча межа. 12. Попереджуюча дія. 13. Ріжучий інструмент. 14. Повільнозгасаючий екран. 15. Захоплюючий пристрій.
Б) 1. Зникаючий вид. 2. Скисаюче молоко. 3. Вимірюючий прилад. 4. Підбадьорюючий тон. 5. Потрясаючий ефект. 6. Заспокоюючий засіб. 7. Рухаюча сила. 8. Наступаючий рік. 9. Спускаючий прилад. 10. Виконуючий обовʼязки. 11. Колекціонуючий марки. 12. Оточуюча тканина. 13. Бесідуюча пара. 14. Гальмуючий прилад. 15. Зростаючий тиск. 16. Танцюючі діти. 17. Водоплаваючі птахи.

Останнім часом я помітила, що мої однокласники мало звертають увагу на добрі чи погані вчинки наших однолітків. Та стався один випадок, який змусив і мене, і моїх ровесників замислитися над тим, що сталося. Я відвідую заняття школи карате. Стало відомо, що Ігор П. із нашої групи дуже сильно вдарив дівчинку — однокласницю. Ми знали, що за Ігорем давно закріпилася слава першого бешкетника в школі. Але щоб ось так... Тренер довго розмовляв із батьками Ігоря й дівчинки, а потім було прийняте рішення. На одне з тренувань прийшли батьки обох сторін. Ми вишикувалися в дві шеренги. Ігор роздягнувся до пояса й пройшов через наш стрій, а ми, доторкаючись до нього своїми поясами, висловлювали своє обурення. Ігор плакав. Йому не було боляче, він плакав від сорому за свій вчинок. Далі він підійшов і вибачився перед усіма: перед дівчинкою, її батьками, своїми батьками, перед тренером, і перед кожним із нас. Я думаю, що це буде йому уроком на все життя. Ігор після цього дуже змінився, навіть сам став зупиняти бешкетників, які негідно поводили себе в школі.

ВУЛИЦЯ МОГО ДИТИНСТВА

У кожної людини є найдорожчі місця в житті. Для мене — це вулиця, на якій я виросла. Зараз живу далеко звідти, але завжди пам’ятаю про неї і повертаюся туди.

Це маленька затишна зелена вулиця носить назву «Соборна». Духмяні грона білих акацій, п’янкий аромат жовтих лип, пухнастий цвіт струнких тополь, чарівні листя кленів — такою запам’яталася моя вулиця.

Наш колишній триповерховий будинок стоїть у затишному місці. У маленькому зеленому дворі багато яскравих квітів.

Запам’ятався мені на нашій вулиці і старовинний білий будинок із колись розкішним, а тепер, на жаль, занедбаним садом. Де-не-де збереглися маленькі одноповерхові будиночки в квітучих деревах і густих кущах.

Нещодавно ми з мамою ходили нашою вулицею. Початок її веде від Дніпра, від нашої улюбленої набережної з красивим пам’ятником — гордим вітрильником. У кінці вулиця знов повертає до річки через відому алею Слави.

Яка краса на Соборній восени! Дерева стоять у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадає додолу. Йдеш по ньому, наче по прекрасному м’якому килимі. З Дніпра доноситься свіже повітря. Відчуваєш незвичайний спокій і повне злиття з природою. Такий мій рідний куточок у Херсоні — вулиця Соборна.

Здається мені, мов у казці, Життя тут щасливо іде. І знову всім серцем бажаю Вернутись в дитинство своє.

Объяснение: