11. РАЗОМ треба писати всі складні іменники в рядку:
А. екс/чемпіон, зірви/голова, напів/провідник
Б. орг/відділ, учитель/словесник, живо/пис
В. праце/люб, метео/служба, сімдесяти/річчя
Г. проф/спілка, відео/телефон, 40/метрівка
Д. авто/стоп, багато/тиражка, віце/прем’єр
12. Через дефіс треба писати всі прислівники в рядку:
А. в/тричі, колись/то, хтозна/куди
Б. по/людськи, як/небудь, як/найбільше
В. віч/на/віч, по/домашньому, будь/де
Г. де/не/де, в/цілому, по/четверте
Д. до/речі, без/кінця/краю, далеко/так
13. Виділене слово є сполучником і його треба писати разом у реченні:
А. Як/би дівчата не любили гомоніти, а мовчать.
Б. Як/би не було важко, іди до своєї мети.
В. Як/би знав я чари, що спиняють хмари.
Г. Як/би там не було, ми мали це перевірити.
Д. Як/би хотілося мені щастя знайти у світі
14. Прочитайте фрагмент тексту.
Було всього – і звад, і згод, І перша слава (1)Ж/жовтих (2)В/вод, І (3)К/корсуня звитяжний клич, І (4)Б/берестечка чорна ніч, І сонце Золотих (5)В/воріт – Всього було за плином літ.
Малу літеру треба писати після цифри:
А. 1
Б. 2
В. 3
Г. 4
Д. 5
15. Лексично неправильне словосполучення утворить іменник легіон:
А іноземний
Б почесний
В військовий
Г промисловий
Д жіночий
16. Немає лексичної помилки в рядку:
А погляди співпадають
Б багаточисельні дзвінки
В рішити завдання
Г наступного разу
17. Позначте рядок, у якому фразеологічні звороти є синонімічними:
А на живу нитку – білими нитками шитий;
Б і води не замутить – хоч у вухо бгай;
В попасти на слизьке – накрити мокрим рядном;
Г бентежити кров – не чути землі під собою;
Д закрутити веремію – укрутити хвоста
18. Установіть відповідність між словами та х творення:
А префіксальний ; 1 дослідник, надійний, багатіти;
Б суфіксальний ; 2 всюдихід, двовладдя, сталевар;
В префіксально-суфіксальний 3 прозелень, прадавній, залетіти;
Г безсуфіксальний ; 4 підліток, відлетіти, розбіг;
Д складання основ . 5 розповідь, перехід, запис;
6 від’їхати, по-козацьки, доповідь;
7 по-новому, провулок, заземлити
19. З’ясуйте, якими частинами мови є виділені слова (цифра в дужках позначає наступне слово).
(1)Обабіч левад (2)скрізь видно розкішні садки, які (3)неначе заглядають в долину через (4)верхи верб.
А іменник
Б займенник
В частка
Г прислівник
Д прийменник
Е частка
Повнозначні частини мови мають і лексичне, і граматичне значення. Це іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово та прислівник. Неповнозначні частини мови, на думку більшості мовознавців, лексичного значення не мають, а служать для зв’язку слів у реченні (прийменник, сполучник) або для надання окремим словам і реченням додаткових смислових чи емоційно-експресивних відтінків, а також для творення морфологічних форм і нових слів (частка). Вигуки і звуконаслідування виражають емоції, волевиявлення, імітують звукові сигнали тварин, птахів, звуки явищ природи тощо. До вигуків зараховують також формули мовного етикету.