11.Складнопідрядним є речення
А Спинилось літо на порозі і дише полум'ям на все, і грому дальнього погрози повітря стомлене несе.
Б Покотились з очей сльози, закапали аж на долівку.
В Більше нічого не сказав Чіпка, не поклонився навіть старшині волосній, а повернувся – і пішов, похнюпившись додому.
Г Стоїть він на току з ціпом і бачить: приходить десятник з волості.
Д У Переяславі й досі росте акація, яку посадив Шевченко.
12.Cкладним із сполучниковим і безсполучниковим зв'язком є речення
А Тихо в полі, гай темніє, наступає літній вечір.
Б Стояла така погода, що було чути, як знизу дихає колос.
В Багряний вечір догорів, і попіл падає на місто, переливається намисто ліхтарів.
Г Хто чує лиш себе, хто тільки для себе співа, той не ввійде в майбутнє.
Д Нещасна людина, що зрікається рідної мови.
13.Двокрапку треба поставити в реченні (розділові знаки пропущено)
А Став у хоровод танцюй.
Б Небо було синіше від моря море було синіше од неба.
В З високих круч луна орлиний клекіт лиш тихі води все стоять мовчазно.
Г А ще таку я вирізьблю картину зі всіх дворів збігається рідня.
Д Дощ пройшов і Київ зеленіє.
14.Укажіть, яке з наведених речень є безсполучниковим
А Нехай плаче сиротина, нехай літа тратить.
Б Трістан блукав по лісі, ловив зелений шум.
В Вона замолоду любила переїзди, легко знімалася з місця.
Г Але як прорік один мудрець: ніщо воно і є ніщо!
Д Червоне – то любов, а чорне – то журба.
15.Між частинами речення треба поставити кому в рядку
А Була б охота знайдеться робота.
Б Поглянув я на ягнята не мої ягнята.
В Білі мухи налетіли все подвіря стало біле.
Г Пахнуть сонцем дині спілі хмелем б’ють меди скажені.
Д Повіяв вітер по долині пішла дібровою луна.
Члени речення:
З багатьох(_ _) античних(~~) міфів(_ _) на мене(_ _) чи не найбільше(~~) враження справляв(═) міф про людинолюбця Прометея(~~), який ніби вкрав(═) у богів(_ _) вогонь(_ _), щоб передати(═) його(_ _) людям(_ _), і міф про Ікара(~~),
|першу людину|(~~), що знялася на крилах(═) у небо(_._).
Граматичні основи:
1) підмети: міф (і) міф;
присудок: справляв враження;
2) підмет: який;
присудок: ніби вкрав;
3) (підмета немає);
присудок: передати;
4) підмет: що;
присудок: знялася на крилах.
Другорядні члени речення:
- додатки: з багатьох міфів, на мене, у богів, вогонь, його, людям;
- означення: античних, найбільше; про людинолюбця Прометея, про Ікара;
- прикладка: |першу людину|(~~);
- обставина: у небо.
1[З багатьох античних міфів на мене чи не найбільше враження справляв міф про людинолюбця Прометея, 2(який ніби вкрав у богів вогонь), 3(щоб передати його людям), і міф про Ікара, |першу людину|], 4(що знялася на крилах у небо).
Схема: [ ═ O, (с.с. ═), (щоб ═ ), і O х, |~~|], (c.c. ═).
* O, …, і O – однорідні підмети в головній частині (вказати всередині—)
с.с. – сполучникове слово (який, що – підмети)
|~~| - відокремлена прикладка
__
Складнопідрядне речення з послідовною (2 – 3) та паралельною (2, 4) підрядністю.
Підрядні: 2, 4 – означальні; 3 – обставинне мети (односкладне безособове).
Головна частина ускладнена однорідними підметами та відокремленою прикладкою.
- Так, траплялося. Але це досить складно...
- І ви не впевнені, чи правильно вас зрозумів співрозмовник, так?
- Ви маєте рацію. Словами сказати набагато простіше.
- Виявляється, Василь Олександрович Сухомлинський недарма дуже влучно сказав, що саме слово ввібрало в себе найтонші порухи наших почуттів.
- Так, це дуже глибокий вислів. Я теж думаю, що люди, які досягли вершин у житті, оволоділи мистецтвом мовного спілкування повною
мірою.
- Але існує і інший аспект спілкування: треба уміти володіти мовою, адже перше уявлення про співрозмовника виникає в той момент, коли він починає говорити.
- Так, я сам роблю висновок про якості людини з перших фраз, які вона вимовляє. Про її освіченість, культуру, вихованість, чуйність...
- Висновок: низька культура мови багато про що говорить, так само, як висока. Тому вчися спілкуватися, вчися мові, і не лише рідній - цього нині замало - і ти станеш культурною людиною і приємним співрозмовником.
- Дякую Вам!