11). Складнопідрядним є речення: А). У небі нерухомо стояли яструби, розпластавши свої крила й непорушно втупивши очі свої в траву.
Б). Самі тільки коні, ховаючись у диких рослинах, як у лісі, толочили їх.
В). Уся поверхня землі була така гарна, немов зелено-золотий океан, по якому бризнули мільйони різних квітів.
Г). Крізь тонкі стебла трави прозирали голубі, сині й фіолетові волошки, жовтий дрок вискакував догори своєю пірамідальною верхівкою, біла кашка зонтикоподібними шапками рябіла на поверхні, занесений бозна-звідки колос пшениці наливався в гущині.
Д). Уже горіли мохнатими й червоними, як жар, шапками будяки, дихаючи солодким медвяним душком.
Працездатність, хлібопостачання, кінотеатр Київська Русь, Палац урочистих подій, століття, синьо-біло-червоний, рюкзак, торф"яний, абітурієнт, гравюра, екс-чемпіон, сімдесятиріччя, хроніко-документальний, плодовоовочевий, жук-носорог, радіофізичний, чистотіл, півтори години, веломотоспорт, здавна, як слід, під час, потихеньку, пліч-о-пліч, в цілому, анізащо, Перше травня, епоха Відродження, Михайлівський собор, чисто український, до крихти, Львівський палац одруження, заново, надвоє, хтозна-скільки, щоразу, без кінця, додолу, в обріз, де-не-де, на щастя, землероб, скраю, двохмільйонний, зелено-золотий.
Калина- символ дівочої краси. Споконвіку любили українці червону калину. Садови- ли її коло хати, у садку, у лузі, над ставком, на узліссі.У калини білий цвіт, пахучий, рясний. А ще більше милують око ягоди калини. Калина -це символ рідної землі,отчого краю, батьківської хати. Існував звичай: біля щойно зведених осель у першу чергу садили калину. Існувала така легенда. Утік козак зі своєю милою, та ніде не міг знайти притулку.Після поне- вірянь і багатьох пригод обернувся він терном у полі, а дівчина — калиною.