ОбъяснениеЩо ж це за поняття таке? Доброта – це гуманність до людей, любов і турбота до оточуючих. Явна ознака доброти – це свідомий прояв добра, корисних справ, які не потребують щось натомість.
Навколишні люди ставляться один до одного по-різному. Одні проявляють увагу і теплоту до інших, а другі не показують ніякої зацікавленості до проблем тієї чи іншої людини.
Наявність другого типу людей на нашій планеті вкрай сумна, бо присутність байдужих, байдужих до всього людей вселяє негативні якості в душі молодих поколінь, які постійно взаємодіють з цими жителями.
Після такого впливу на світлі уми, людина перетворюється на бездушну істоту, якій, крім власних проблем, нічого інше не цікавить. Це дуже трагічно усвідомлювати.
На превеликий жаль, багато хто забув про поняття “доброта”, що споконвіку означало прояв уваги до труднощів інших людей. За добротою значиться те, що в будь-якій ситуації важливо допомагати нужденній в підтримці людині, якщо потрібно, то проявити турботу і увагу до оточуючих.
Слід розуміти, що на доброту здатна тільки сильна людина, бо для слабкої людини – це тягар, що-небудь робити не на користь собі.
Людей, які творять добрі справи, називають особистостями!
Вони можуть зрозуміти страждання будь-якої зневіреної в житті людини, здатні співчувати, співпереживати. А таких людей важко знайти в сучасному світі.
Люди ж, які не бажають мати в своєму серці таку прекрасну якість, як доброта, не представляють собою зовсім нічого, бо їх існування є безглуздим.
Вони затиснуті, пихаті, байдужі. Мати такі негативні якості, значить бути відчуженим від цього світу, оскільки на планеті має панувати добро. Це ми знаємо ще з казок, де зло завжди віддає перемогу добра, тому що так прийнято і так правильно. З цим нічого не поробиш. Якщо людина не здатна на таке високе почуття, значить, вона нікчема.
Доля такої людини не має ніякого сенсу, що дуже прикро і сумно.
Виховувати доброту необхідно з раннього дитинства. Це і очевидно, бо всі ми стикалися з такою ситуацією, як проїзд в автобусі, де важливо збагнути банальну річ: потрібно поступитися старшому поколінню місцем, інакше це вважається проявом неповаги. За це повинно бути соромно не батькам, а дитині, яка не змогла вчасно засвоїти життєвий урок.
Так, доброта – це якість, яка означає прояв турботи і участь до переживань людей. Доброту зобов’язана носити в своєму серці кожна людина на Землі! Тоді і світ зміниться!:
Цьому поняттю можна дати безліч пояснень. Передусім, це діяльність людини, це період існування її від моменту народження до смерті, це щастя, це подарунок… Можна філософствувати на цю тему нескінченно. Але найголовніше питання в тому, як людина проживе це життя. Чи зможе вона прожити «друге» життя, сидячи біля каміна у свої вісімдесят п’ять, лише згадуючи та емоційно переживаючи знову всі події свого життя?
З чого починається життя? Звичайно ж, з народження. З моменту, коли ви робите перший вдих, і акушер називає час і дату народження, ваш зріст і вагу. Потім йде період дитинства, юнацтва, молодості, більш зрілого віку, період літнього віку. І життя людини, в першу чергу, це не фізичне існування, а духовний розвиток
ОбъяснениеЩо ж це за поняття таке? Доброта – це гуманність до людей, любов і турбота до оточуючих. Явна ознака доброти – це свідомий прояв добра, корисних справ, які не потребують щось натомість.
Навколишні люди ставляться один до одного по-різному. Одні проявляють увагу і теплоту до інших, а другі не показують ніякої зацікавленості до проблем тієї чи іншої людини.
Наявність другого типу людей на нашій планеті вкрай сумна, бо присутність байдужих, байдужих до всього людей вселяє негативні якості в душі молодих поколінь, які постійно взаємодіють з цими жителями.
Після такого впливу на світлі уми, людина перетворюється на бездушну істоту, якій, крім власних проблем, нічого інше не цікавить. Це дуже трагічно усвідомлювати.
На превеликий жаль, багато хто забув про поняття “доброта”, що споконвіку означало прояв уваги до труднощів інших людей. За добротою значиться те, що в будь-якій ситуації важливо допомагати нужденній в підтримці людині, якщо потрібно, то проявити турботу і увагу до оточуючих.
Слід розуміти, що на доброту здатна тільки сильна людина, бо для слабкої людини – це тягар, що-небудь робити не на користь собі.
Людей, які творять добрі справи, називають особистостями!
Вони можуть зрозуміти страждання будь-якої зневіреної в житті людини, здатні співчувати, співпереживати. А таких людей важко знайти в сучасному світі.
Люди ж, які не бажають мати в своєму серці таку прекрасну якість, як доброта, не представляють собою зовсім нічого, бо їх існування є безглуздим.
Вони затиснуті, пихаті, байдужі. Мати такі негативні якості, значить бути відчуженим від цього світу, оскільки на планеті має панувати добро. Це ми знаємо ще з казок, де зло завжди віддає перемогу добра, тому що так прийнято і так правильно. З цим нічого не поробиш. Якщо людина не здатна на таке високе почуття, значить, вона нікчема.
Доля такої людини не має ніякого сенсу, що дуже прикро і сумно.
Виховувати доброту необхідно з раннього дитинства. Це і очевидно, бо всі ми стикалися з такою ситуацією, як проїзд в автобусі, де важливо збагнути банальну річ: потрібно поступитися старшому поколінню місцем, інакше це вважається проявом неповаги. За це повинно бути соромно не батькам, а дитині, яка не змогла вчасно засвоїти життєвий урок.
Так, доброта – це якість, яка означає прояв турботи і участь до переживань людей. Доброту зобов’язана носити в своєму серці кожна людина на Землі! Тоді і світ зміниться!:
Цьому поняттю можна дати безліч пояснень. Передусім, це діяльність людини, це період існування її від моменту народження до смерті, це щастя, це подарунок… Можна філософствувати на цю тему нескінченно. Але найголовніше питання в тому, як людина проживе це життя. Чи зможе вона прожити «друге» життя, сидячи біля каміна у свої вісімдесят п’ять, лише згадуючи та емоційно переживаючи знову всі події свого життя?
З чого починається життя? Звичайно ж, з народження. З моменту, коли ви робите перший вдих, і акушер називає час і дату народження, ваш зріст і вагу. Потім йде період дитинства, юнацтва, молодості, більш зрілого віку, період літнього віку. І життя людини, в першу чергу, це не фізичне існування, а духовний розвиток