14. Усі слова пишуться окремо в рядку:
а) з/no/серед, напередодні, де/на/якому, невідь/чому;
б) під/час, коли/б, хоч/би, скільки/ж/то;
в) пиши/бо, а/то/ж, у/разі, аби/коли;
г) нібито, авжe/ж, анітрохи, не/той;
д) ходи/но, все/ж/таки, без/угаву, увісні.
15. Літеру і на місці пропуску треба писати в усіх словах іншомовного походження
рядка:
а) Ч..каго, м..шень, соц. .олог;
б) Флор..да, нотар..ус, к.. моно;
в) Дон К..хот, сандв..Ч, ек..паж;
Г) T..бет, лаб..ринт, г..рлянда;
д) Мер..ме, станц..я, шп..нат.
16. М'який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах іншомовного походження в
рядку:
а) квінтил..йон, вол..ср, прес-пап..€;
б) ал..фонс, гіл..йотина, сек..юриті;
В) Джул..стта, лос..йон, p. .юш;
г) він..етка, бракон..єр, пен..юар;
д) кабал..єро, кал..ян, резюме,
I Общее грамматическое значение, вопрос, у изменяемых слов – начальная форма
II морфологические признаки: постоянные и непостоянные.
III Роль слова в предложении.
ОБРАЗЦЫ МОРФОЛОГИЧЕСКОГО РАЗБОРА СЛОВ:
Где сосна взросла, там она и красна.
Сосна – имя существительное.
I Обозначает предмет: что? сосна.
Н. ф. – сосна.
II Морфологические признаки: постоянные – нарицательное, неодушевлённое, женского рода, 1-го склонения; непостоянные – в единственном числе, именительном падеже.
III (Что?) сосна (подлежащее).
Взросла – глагол.
I Обозначает действие предмета: что сделала сосна? взросла.
Н. ф. – взрасти.
II Морфологические признаки: постоянные – невозвратный, совершенного вида, непереходный, 1-го спряжения; непостоянные – в единственном числе, изъявительном наклонении времени, женском роде.
III (Что сделала сосна?) взросла (сказуемое)
Красна (она) – имя прилагательное.
I Обозначает признак предмета: какова она? красна.
Н. ф. – красный.
II Морфологические признаки: постоянные – качественное; непостоянные – в краткой форме, единственном числе, женском роде.
III (Она какова?) красна (именная часть составного именного сказуемого).
Сито свито, золотом покрыто.
Свито (сито) – особая форма глагола, причастие.
I Обозначает признак предмета по его действию: каково сито? свито.
Н. ф. – свитый.
II Морфологические признаки: постоянные – страдательное времени, совершенного вида, невозвратное; непостоянные – в краткой форме, единственном числе, среднем роде.
III (Сито каково?) свито (подчеркните двумя чертами, так как это именная часть составного именного сказуемого с нулевой связкой)
Покрыто (сито) – особая форма глагола, причастие.
I Обозначает признак предмета по его действию: каково сито? покрыто.
Н. ф. – покрытый.
II Морфологические признаки: постоянные – страдательное времени, совершенного вида, невозвратное; непостоянные – в краткой форме, единственном числе, среднем роде.
III (Сито каково?) покрыто (подчеркните двумя чертами, так как это именная часть составного именного сказуемого с нулевой связкой).
Основні правила поведінки, прийняті суспільством, називаються етикетом. Ці правилп просто, їх неважко запам’яти, але головне - не забувати застосовувати їх у повсякденному житті.
— Основне правило можна сформулювати так: переваги мають: жінки — перед чоловіками, старші — перед молодшими, інваліди або хворі — перед здоровими, начальники — перед підлеглими. Вони вирішують, чи починати з ким-небудь розмову, першими заходять до кімнати і т. д. При знайомстві чинять навпаки: спочатку називають дівчині ім’я хлопця, старшому — ім’я молодшого, начальнику — ім’я підлеглого.
— Багатьох дуже поширених поганих звичок необхідно позбуватися. Наприклад, чоловікові недозволено курити в присутності жінки без її дозволу.
— Поганою ознакою вважаються погано доглянуті руки. Нігті мають бути не дуже короткими. Обгризати нігті — неприпустимо. Безумовно, вони повинні бути завжди чистими, але чистити нігті у товаристві просто непристойно, як і довбатися у вухах.
— У багатьох є звичка розчісувати волосся, перебуваючи у товаристві інших. Але розчісувати волосся, перебуваючи у товаристві інших людей, це верх непристойності, особливо за столом!
— Погана звичка — прочищати ніс, голосно сякаючись, коли знаходишся у товаристві. Якщо вам конче необхідно висякатися, то виберіть підходящий момент, відверніться убік. Мабуть, зайве нагадувати, що носову хустку можна використовувати лише чисту.
— Негарно ходити похмурим або заглибленим у роздуми. Не показуйте на людях свого поганого настрою. Привітний погляд прикрашає будь-яке обличчя.
— Під час розмови не штовхайте «по-дружньому» для певності свого співбесідника ліктями. Не поляскуйте співбесідника «ніжно» по плечу. Не хапайте за рукав чи ґудзик. Ведучи розмову, не жестикулюйте, не бризкайте слиною — це непристойно і негігієнічно. Недоречний і голосний сміх, що привертає увагу.