15 Складіть і запишіть по одному простому реченню: а) з однорідними членами речення; 6) з поширеним звертанням; в) зі вставним словом (сполученням). Підкресліть граматичні основи.
Музика відіграє важливу роль у моїй родині.Це і не є дивним.
Мама закінчила музичну школу, для неї кожна мелодія відтворена на фортепіано є особливою.
Якщо говорити про мого батька, то все його дитинство, юність та доросле життя було пов'язане з музикою!Уявляєте?
Моя бабуся Катерина(ім'я поміняєш) змалку навчала мого тата українських пісень.Як згадує мій батько, кожне свято звучало неповторно. Тітонька Олена, татова сестра, родом з Коломиї завжди згадувала улюблену пісню "Гуцулка Ксеня".
Моя бабуся любила козацькі пісні, народну музику та, звісно, веснянки.
Мій тато часто згадує, як його мати співала колискові та й він одразу ж засинав..
Але тато шаленіє не тільки від нашого, українського, але й полюбляє творчість сучасної української музики та зарубіжних виконавців.
Чого варта тільки музика Христини Соловій або Вакарчука.
Щодо мене, я перекона, музика це чудовий метож розслабитися та отримати мотивацію!
Я просто не уявляю себе без року.
Я сучасний підліток, тому це і не дивно.
Але, звісно, коли настають свята у нашому будинку, моя душа всеодно відгукується на нашу, українську, душевну музику.
Над степом пролітав лебідь з пишними білими крильми. Він гордо розмахував ними, лишаючи тінь на пасовиську. Кожен, хто його бачив з захопленням плескав руками і промовляв щось накшталт “Який красень”. Одного дня, літаючи над озером, лебідь вирішив спуститись до води. Він був надзвичайно юним і тому не думав про небезпеки, які на нього могли тут чатувати. Саме в той час на озері ловив рибу місцевий рибалка. Чоловік був похилого віку, тому через палке сонце не побачив як на воду щось сіло. Звичайним рухом він закинув вудку у воду. Лебідь побачив чоловіка і почав пливти до нього, бо його охопила цікавість. Раптом він відчув, як щось гостре занурилось у його крило. Птах намагався вирватись , але не міг. Гачок ввпився в його жили і унеможливив рух. Він думав, що от-от помре та нарешті гачок виліз з його шікри, лишаючи довгий кровавий слід. Лебідь не зміг через це полетіти з озера і лишився там надовго.
...Так минали дні за днями. Рана так і не змогла загоїтись. Хатку лебідь освоїв і жив у ній. Одного дня він побачив як до нього хтось йде. Він з острахом почав вдивлятись у постать того, хто наближався. Це був той чоловік, який його ранив. Птах дивився на нього зі злим поглядом, очікуючи повторної кривди. Натомість чоловік поклав біля лебедя багато крихт хліба і ще чогось. Несміливо і з жалем він подивився в очі лебедя і промовив “Пробач мені. Надіюсь, хатинка, яку я змайстрував для тебе хоч трохи зможе залагодити мою вину...”
Музика відіграє важливу роль у моїй родині.Це і не є дивним.
Мама закінчила музичну школу, для неї кожна мелодія відтворена на фортепіано є особливою.
Якщо говорити про мого батька, то все його дитинство, юність та доросле життя було пов'язане з музикою!Уявляєте?
Моя бабуся Катерина(ім'я поміняєш) змалку навчала мого тата українських пісень.Як згадує мій батько, кожне свято звучало неповторно. Тітонька Олена, татова сестра, родом з Коломиї завжди згадувала улюблену пісню "Гуцулка Ксеня".
Моя бабуся любила козацькі пісні, народну музику та, звісно, веснянки.
Мій тато часто згадує, як його мати співала колискові та й він одразу ж засинав..
Але тато шаленіє не тільки від нашого, українського, але й полюбляє творчість сучасної української музики та зарубіжних виконавців.
Чого варта тільки музика Христини Соловій або Вакарчука.
Щодо мене, я перекона, музика це чудовий метож розслабитися та отримати мотивацію!
Я просто не уявляю себе без року.
Я сучасний підліток, тому це і не дивно.
Але, звісно, коли настають свята у нашому будинку, моя душа всеодно відгукується на нашу, українську, душевну музику.
Объяснение:
Над степом пролітав лебідь з пишними білими крильми. Він гордо розмахував ними, лишаючи тінь на пасовиську. Кожен, хто його бачив з захопленням плескав руками і промовляв щось накшталт “Який красень”. Одного дня, літаючи над озером, лебідь вирішив спуститись до води. Він був надзвичайно юним і тому не думав про небезпеки, які на нього могли тут чатувати. Саме в той час на озері ловив рибу місцевий рибалка. Чоловік був похилого віку, тому через палке сонце не побачив як на воду щось сіло. Звичайним рухом він закинув вудку у воду. Лебідь побачив чоловіка і почав пливти до нього, бо його охопила цікавість. Раптом він відчув, як щось гостре занурилось у його крило. Птах намагався вирватись , але не міг. Гачок ввпився в його жили і унеможливив рух. Він думав, що от-от помре та нарешті гачок виліз з його шікри, лишаючи довгий кровавий слід. Лебідь не зміг через це полетіти з озера і лишився там надовго.
...Так минали дні за днями. Рана так і не змогла загоїтись. Хатку лебідь освоїв і жив у ній. Одного дня він побачив як до нього хтось йде. Він з острахом почав вдивлятись у постать того, хто наближався. Це був той чоловік, який його ранив. Птах дивився на нього зі злим поглядом, очікуючи повторної кривди. Натомість чоловік поклав біля лебедя багато крихт хліба і ще чогось. Несміливо і з жалем він подивився в очі лебедя і промовив “Пробач мені. Надіюсь, хатинка, яку я змайстрував для тебе хоч трохи зможе залагодити мою вину...”
Объяснение: