Ось і добігає кінця одна з найчарівніших пір року. Зараз осінь догора багряним вогником. Подивімось навколо: гаї скидають шати золоті, дні стають довшими, холоднішими. Природа змінюється. От-от птахи відлітатимуть у вирій, а веселі комашки перестануть дзижчати. Але дивімося на красу осені та насолоджуймось нею зараз. Захоплюймось її різнобарвністю та яскравістю, дивуймося свіжістю та легкою прохолодою. Осінь така чарівна пора року, коли хочеться лише гуляти на природі, наче прощаючись з нею до весни.
1.Утриматись не можу від спокуси до неба зір з надією звести: трикутником летять додому гуси, немов солдатські стомлені листи. 2. Дощ давно вже перестав, хмари розійшлися, виплив ясний місяць, заглянув у вікна, а на долівці по стінах розмальовував чудні якісь узори-виводи. 3. Відчинила двері - вітер як дмухне, аж засвистів. 4. Хай зрозуміє тут твоя дитина: до дідових і бабиних пісень подібна дуже мова солов’їна. 5. Приливали доріженьку - вона все куриться, розважали рідну неньку -вона все журиться. 6. Махнула осінь в лісі - вони зацвіли пурпуровими, сірими та жовтими фарбами, зашуміли глибоким та важким стогоном, тугою за минулим літом. 7. Я чув легенду: Прометей добув вогонь для всіх людей.
Але дивімося на красу осені та насолоджуймось нею зараз. Захоплюймось її різнобарвністю та яскравістю, дивуймося свіжістю та легкою прохолодою. Осінь така чарівна пора року, коли хочеться лише гуляти на природі, наче прощаючись з нею до весни.
2. Дощ давно вже перестав, хмари розійшлися, виплив ясний місяць, заглянув у вікна, а на долівці по стінах розмальовував чудні якісь узори-виводи.
3. Відчинила двері - вітер як дмухне, аж засвистів.
4. Хай зрозуміє тут твоя дитина: до дідових і бабиних пісень подібна дуже мова солов’їна.
5. Приливали доріженьку - вона все куриться, розважали рідну неньку -вона все журиться.
6. Махнула осінь в лісі - вони зацвіли пурпуровими, сірими та жовтими фарбами, зашуміли глибоким та важким стогоном, тугою за минулим літом.
7. Я чув легенду: Прометей добув вогонь для всіх людей.