Власник є головним у компанії. Без нього компанія – як вершник без голови. Вона не може самостійно рухатися у правильному керунку. Її не можуть зрозуміти партнери, клієнти, громадськість. Навіщо власникам з’являтись у ЗМІ та чим загрожує публічність, розповідає Людмила Богуш, відомий бізнес-тренер, засновниця та власниця «Студії управління часом «BogushTime».
Людмило, чому власники бізнесу намагаються частіше фігурувати у ЗМІ?
– Тому що у власника є дві важливі функції щодо компанії. Перша – задавати стратегію, адже саме власник придумав цю компанію. Наприклад, обрати галузь діяльності – медицина, it-технології. А також визначити, яким шляхом піде компанія. Друга – піар компанії, її розширення. Чому це важливо з точки зору власника? Тому що компанія – це продовження власника, його характеру, рис, поведінки, мови. Це він себе викладає. Тому дуже важливо, коли комунікації компанії будуються так, як йому подобається. Інколи комунікації власника розглядаються професіоналами як неправильні. Але ніхто, крім нього, не розуміє, яка ідея була в них закладена.
В акціонерній компанії може бути і 20, і 100, і 1000 власників. Характер компанії визначається топ-менеджментом. Але коли є лише один власник, то і характер у компанії – його. І тому, коли власник виступає публічно, для людей компанія стає реальнішою, вони розуміють, чого очікувати, чи можна довіряти цій людині і цій компанії загалом.
Гра в публічність небезпечна?
– Так, якщо у бізнесі якісь проблеми, то розмов буде більше. Будь-яка публічність призводить до обговорення власника, «плюсів» і «мінусів» його роботи, його компанії тощо. Тому він має навчитися виступати майстерно, викликати захоплення у людей. І навіть тоді, коли у компанії
є певні проблеми, власник повинен уміти заспокоїти свій колектив, розвіяти сумніви, позбавити його
Щастя.. . У кожної людини воно різне. На мою думку, найбільше щастя - відчувати, що ти потрібен людям. Щастя - це відкривати незвідане. Першовідкривачі нових земель були, мабуть, дуже щасливими людьми. А якими ж щасливими виявилися космонавти - першовідкривачі космосу! Чехословацькі мандрівники Зігмунд і Ганзелка - щасливі наші сучасники: вони своїми очима бачили природу і людей Африки, Америки, Азії, Європи, зняли багато документальних фільмів, написали дуже цікаві книги. Щастя - це відчувати красу рідної природи, як Т. Г. Шевченко, П. Г. Тичина, І. С. Нечуй-Левицький, В. М. Сосюра.. . Мабуть, велике щастя випало М. Коцюбинському, коли він, мандруючи Прикарпаттям, збирав матеріали для своєї повісті "Тіні забутих предків". Бути щасливим - це означає бути всебічно розвиненою людиною, любити свою Вітчизну, рідну природу, мистецтво, працю, справедливість. Але бувають обставини, яких людина не може подолати, яку б силу волі вона не мала. Я часто запитую себе: чи була Леся Українка щасливою? Адже все свідоме життя її сковувала, мучила важка хвороба. Нелегко їй жилося, але скільки сонячної радості в її ліричних творах! Герої її поезій, поем, драматичних творів своїми роздумами і глибокими над природою відстоюють щастя людини. А пейзажі у ранніх поезіях Павла Тичини і "Мисливські усмішки" О. Вишні! Глибоко підчувати красу природи, дбати про її збереження на щастя людям - важливе завдання нашої літератури. Тому мені дуже подобаються з українських письменників М. Чабанівський, А. Малишко, Д. Панличко. Їхні герої - великі правдолюби. Але для щастя людніш цього замало. П. А. Грабовський писав, що милуватися благодатними куточками природи можуть і філістери, люди байдужі до долі "роду, до трудящих. Я вважаю, що щасливі ті люди, які палко люблять свій народ. На мій погляд, щастя кожної людини - знайти себе в труді. І тут на думку спадають рядки з вірша Т. Шевченка "Минають дні, минають ночі..." Не дай спати ходячому, Серцем замирати І гнилою колодою По світу валятись. А дай жити, серцем жити І людей любити.. . Як бачимо, поет виразив у цих рядках велику любов народу до праці. Коли людина не працюватиме, вона буде зайвою у суспільстві. Пост закликає любити труд. Людина в труді стає кращою, світлішою. Тільки в труді розкривається її душевна і зовнішня краса. Отже, головне щастя - це натхненна праця багатьох людей нашої країни, в тому числі, і праця вчителя. Я встигла зробити ще зовсім мало. Адже я тільки закінчую школу. Житгя попереду. Мене захоплює фізика. Вона відкриває мені чудовий світ науки і техніки. І якщо вступлю до педінституту - буду найщасливішою людиною в світі. Людина повинна прожити свій вік прекрасно, залишивши по собі добру пам'ять.
Власник є головним у компанії. Без нього компанія – як вершник без голови. Вона не може самостійно рухатися у правильному керунку. Її не можуть зрозуміти партнери, клієнти, громадськість. Навіщо власникам з’являтись у ЗМІ та чим загрожує публічність, розповідає Людмила Богуш, відомий бізнес-тренер, засновниця та власниця «Студії управління часом «BogushTime».
Людмило, чому власники бізнесу намагаються частіше фігурувати у ЗМІ?
– Тому що у власника є дві важливі функції щодо компанії. Перша – задавати стратегію, адже саме власник придумав цю компанію. Наприклад, обрати галузь діяльності – медицина, it-технології. А також визначити, яким шляхом піде компанія. Друга – піар компанії, її розширення. Чому це важливо з точки зору власника? Тому що компанія – це продовження власника, його характеру, рис, поведінки, мови. Це він себе викладає. Тому дуже важливо, коли комунікації компанії будуються так, як йому подобається. Інколи комунікації власника розглядаються професіоналами як неправильні. Але ніхто, крім нього, не розуміє, яка ідея була в них закладена.
В акціонерній компанії може бути і 20, і 100, і 1000 власників. Характер компанії визначається топ-менеджментом. Але коли є лише один власник, то і характер у компанії – його. І тому, коли власник виступає публічно, для людей компанія стає реальнішою, вони розуміють, чого очікувати, чи можна довіряти цій людині і цій компанії загалом.
Гра в публічність небезпечна?
– Так, якщо у бізнесі якісь проблеми, то розмов буде більше. Будь-яка публічність призводить до обговорення власника, «плюсів» і «мінусів» його роботи, його компанії тощо. Тому він має навчитися виступати майстерно, викликати захоплення у людей. І навіть тоді, коли у компанії
є певні проблеми, власник повинен уміти заспокоїти свій колектив, розвіяти сумніви, позбавити його
страхів.
Щастя - це відкривати незвідане. Першовідкривачі нових земель були, мабуть, дуже щасливими людьми. А якими ж щасливими виявилися космонавти - першовідкривачі космосу! Чехословацькі мандрівники Зігмунд і Ганзелка - щасливі наші сучасники: вони своїми очима бачили природу і людей Африки, Америки, Азії, Європи, зняли багато документальних фільмів, написали дуже цікаві книги.
Щастя - це відчувати красу рідної природи, як Т. Г. Шевченко, П. Г. Тичина, І. С. Нечуй-Левицький, В. М. Сосюра.. . Мабуть, велике щастя випало М. Коцюбинському, коли він, мандруючи Прикарпаттям, збирав матеріали для своєї повісті "Тіні забутих предків".
Бути щасливим - це означає бути всебічно розвиненою людиною, любити свою Вітчизну, рідну природу, мистецтво, працю, справедливість. Але бувають обставини, яких людина не може подолати, яку б силу волі вона не мала. Я часто запитую себе: чи була Леся Українка щасливою? Адже все свідоме життя її сковувала, мучила важка хвороба. Нелегко їй жилося, але скільки сонячної радості в її ліричних творах! Герої її поезій, поем, драматичних творів своїми роздумами і глибокими над природою відстоюють щастя людини.
А пейзажі у ранніх поезіях Павла Тичини і "Мисливські усмішки" О. Вишні!
Глибоко підчувати красу природи, дбати про її збереження на щастя людям - важливе завдання нашої літератури. Тому мені дуже подобаються з українських письменників М. Чабанівський, А. Малишко, Д. Панличко. Їхні герої - великі правдолюби. Але для щастя людніш цього замало. П. А. Грабовський писав, що милуватися благодатними куточками природи можуть і філістери, люди байдужі до долі "роду, до трудящих. Я вважаю, що щасливі ті люди, які палко люблять свій народ.
На мій погляд, щастя кожної людини - знайти себе в труді.
І тут на думку спадають рядки з вірша Т. Шевченка "Минають дні, минають ночі..."
Не дай спати ходячому,
Серцем замирати
І гнилою колодою
По світу валятись.
А дай жити, серцем жити
І людей любити.. .
Як бачимо, поет виразив у цих рядках велику любов народу до праці. Коли людина не працюватиме, вона буде зайвою у суспільстві. Пост закликає любити труд.
Людина в труді стає кращою, світлішою. Тільки в труді розкривається її душевна і зовнішня краса.
Отже, головне щастя - це натхненна праця багатьох людей нашої країни, в тому числі, і праця вчителя.
Я встигла зробити ще зовсім мало. Адже я тільки закінчую школу. Житгя попереду. Мене захоплює фізика. Вона відкриває мені чудовий світ науки і техніки. І якщо вступлю до педінституту - буду найщасливішою людиною в світі. Людина повинна прожити свій вік прекрасно, залишивши по собі добру пам'ять.