168. Прочитайте текст, визначте його головну думку. Назвіть ужиті в тексті росіянізми. З якою метою використав їх автор? Віра БАРИНОВА-КУЛЕБА Мама і дитятко Прислухаймось, по гаймо уважно, і серце наше вжахнеться від того, як наші «Стьопи» (а не Степани), Колі (а не Миколи), «Пєті» (а не Петрусі), «Вані» (а не Івани) розмовляють, коли йдуть «пєшком» на «остановку», сідають на «двойку», «шістьорку», «сімьорку», виходять на «слідуючій» або на «послідній» «остановці», йдуть на базар, продають «клубніку» по чотири рублі «восємдесят». Виторгувавши гроші, вони йдуть «по магазинам», дістають із «кармана кошільок» і купують для своїх дружин «кольца», «цепочки», «лімони», «сосіски», для дітей «кокфєти» і «жвачки», а для себе «сігарети», «сільодку», «отвйортку», «носки» та ще цілу «кучу» речей. А якою мовою спілкуються хлопці, дівчата, діти? «Прівєт», «кароче», «конєшно», «ладно», «рєзко», «успокойся», «несчитається», «воопще». Невже все це в суміші з «бліном» створює сучасну українську «солов’їну» мову?

- Добривечір, Катю!
- І тобі добрий, Галю! Як ся маєш?
- Я повертаюся з чудової прогулянки!
- О, розкажи мені, будь ласка, де ти сьогодні гуляла?
- Сьогодні мої дядька та тітка узяли мене з собою на прогулянку до весняного лісу.
- Чудово! А як воно там, у лісі?
- Там так гарно, ти собі просто не уявляєш! Навкруги зелено, листячко на деревах таке свіже, молоде! Пташки цвірінькають! Навіть соловейка почули, він співав у кущах!
- А квіти, квіти там зараз є?
- Авжеж! У лісі зараз багато різних квітів: блакитні, жовтенькі, біленькі… Шкода, що я не знаю, як вони усі називаються.
- А що тобі сподобалося найбільше?
- Конвалії, звісно! Ці квітки я ні точно з чим не переплутаю! Вони такі ніжні…
- Я щиро заздрю тобі, подруго!
- А як ти провела день? Тим ходила кудись на прогулянку?
- Ходила, авжеж! По нашій вулиці. Туди-сюди, туди-сюди…
- Знаєш, Катю, якщо ми ще раз вирушимо до лісу, я обов’язково по щоб тобі теж дозволили піти з нами!
- Це було б чудово! Ой, я так вдячна тобі! 

    В мене  був  День  народження  і батьки  вирішили  мені  побарувати  кошенятко  про  яке , я так  довго  мріяла. Воно  схоже  на  чорний  , пухнастий  клубочок . а  також  не  посидюче  та  дуже допитливе . Воно  сповнене  енергіею .

     Якось  я  ненадовго  пішла  з  дому  , щоб  купити  їжі . Мій  непосидючій  друг  в квартирі  перевернув  все  з  ніг  на  голову  . Коли  я  прийшла  я  була  у  розпачі  , адже  скоро  повинні  були  повернуутися  батьки .

   Я дуже   швидко  прибрала .  І  батьки  навіть  на  подумали    про  такий  випадок  прийшовши  додому .

     Зараз  пухнастий  клубочок  дуже  слухняний. :)