168. Прочитайте текст, визначте його головну думку. Назвіть ужиті в тексті росіянізми. З якою метою використав їх автор? Віра БАРИНОВА-КУЛЕБА Мама і дитятко Прислухаймось, по гаймо уважно, і серце наше вжахнеться від того, як наші «Стьопи» (а не Степани), Колі (а не Миколи), «Пєті» (а не Петрусі), «Вані» (а не Івани) розмовляють, коли йдуть «пєшком» на «остановку», сідають на «двойку», «шістьорку», «сімьорку», виходять на «слідуючій» або на «послідній» «остановці», йдуть на базар, продають «клубніку» по чотири рублі «восємдесят». Виторгувавши гроші, вони йдуть «по магазинам», дістають із «кармана кошільок» і купують для своїх дружин «кольца», «цепочки», «лімони», «сосіски», для дітей «кокфєти» і «жвачки», а для себе «сігарети», «сільодку», «отвйортку», «носки» та ще цілу «кучу» речей. А якою мовою спілкуються хлопці, дівчата, діти? «Прівєт», «кароче», «конєшно», «ладно», «рєзко», «успокойся», «несчитається», «воопще». Невже все це в суміші з «бліном» створює сучасну українську «солов’їну» мову?
За давніх-давен, як свинки співали пісень, а мавпи тютюн жували, а кури його клювали, а качки: «Кряк-кряк» примовляли,— якось усі птахи попросили сороку:
— Навчи нас, як вити гніздо.
Бо всім відомо, що сорока — майстер вити гнізда. Зібрала вона всіх птахів і почала вчити. Спершу принесла грязюки і зліпила кругленький млинець.
Основна частина:
— Я вже знаю, як його робити,— сказала сова і полетіла геть. Ось чому сови не навчилися робити кращих гнізд.
Після цього сорока взяла кілька хворостинок і сплела з них кругленький обідок.
— І я так зумію,— сказав горобець і полетів собі. Відтоді горобці в'ють свої гнізда з хворостинок, хоч і роблять це абияк.
Потім сорока назбирала пуху та пір'я і вистелила гніздо.
— Оце мені подобається! — вигукнув шпак і полетів геть. Ось чому в шпаків так м'якенько вистелені гнізда.
Тим часом сорока робила своє. А нетерплячі птахи один за одним відлітали геть.
Зрештою залишилася біля сороки сама тільки горлиця. А їй не вистачало ні глузду, ні тями чогось навчитися. Сидить і туркоче-торочить щось своє:
— Тягни три трісочки, тягни три-и. Сорока саме клала прутик. Почула, що туркоче горлиця, і каже:
— Не трісочки, а прутики, і не три, а й одного досить.
Горлиця ж торочить своє. Нарешті озирнулася сорока і побачила, що біля неї немає нікого, крім недотепи горлиці.
"Барва твоя схожа на барву чорнила, в яке письменник занурює своє перо",— сказав арабський поет, звертаючись до кави. І мав рацію, бо кав'ярні стали джерелом натхнення для багатьох митців світу. Вони ставали центрами суспільного, ділового, політичного й мистецького життя. Окремі дослідники твердили, що перша кав'ярня в Європі з'явилася в 1683 році, а відкрив її наш земляк із Самбора, що на Львівщині, Юрій Кульчицький. У Німеччині новий напій спочатку захоплював тільки інтеллігентів і жінок. Жінки так захоплювалися пообідніми посиденьками в кав'ярнях, що це стало темою жартів у популярних п'єсах. Кава в Німеччині була дорогою , бо країна не мала кавових колоній. Саме німці почали виробляти й продавати каву з цикорієм, який самі вирощували.