171 (контрольна). запишіть під диктовку. написане уважно звірте з надрукованим. якщо трапляться помилки на правопис голосних у закінченнях іменників, повторіть правила, вказані в квадратних дужках (параграф і пункт). 1. безмежжям [57.4; 20.1] лугів [57.1] серед сонних лісів струміли тихі російські ріки [57.3]. (о. довженко.) 2. дядько самійло не був ні професором [57.3], ні лікарем [57.3; 55.3], ні інженером. він був косарем [57.3; 55.3]. (о. довженко.) 3. широке небо неначе кліпало тисячами [57.4; 15.3] блискучих очей. (і. нечуй-левицький.) 4. поодинокі постаті залізничників [57.1] з ліхтарями [57.4; 55.3] в руках, як тіні, мовчки снували по коліях. (а. головко.) 5. ні! пломінь той в душі [57.2] не згас, що запалив колись тарас, як я маленьким школярем [57.3; 55.4] вночі ридав над “кобзарем” [57.3; 55.3]. (з. гончарук.) 6. гілля дерев та кущів [57.1] погнулось під важкою сніговою одежею [57.3; 55.2]. (м. коцюбинський.) 7. затріщало сухе ломаччя [57.4; 15.3] під ногами [57.3] втікачів [57.1]. (і. франко.) 8. брук був такий розбитий, що шофер об’їжджав [13.1] його узбіччям [57.4; 20.1]. (о. копиленко.) 9. зала в квартирі [57.2] любовицької обладнана з великим смаком і розкішшю (і. кочерга.) 10. сонце, спочинок, чисте повітря [57.4; 15.4] — ось мої лікарі [57.3; 55.3] й ліки [57.3]. (м. коцюбинський.)
Для когось марка — це звичайнісінький знак поштової оплати, маленький клаптик паперу, який приклеюють на конверт. Для мене кожна марка — це ціла історія, а конверти теж мають свою історію. Усі країни світу випускають марки для поштового обігу, а також і спеціально для колекціонерів. Наприклад, конверти, які випускають в обмеженій кількості й один раз, вони називаються «конвертами першого дня». Марки для колекціонерів теж бувають із спеціальними погашеннями штемпелем. Це, як правило, стосується якоїсь урочистої події чи знаменної річниці. Кожна марка має і свою історію, і свою цінність. Звичайно, найціннішими вважаються марки та листівки, які були видані до революційного 1917 року та до 1941-1945 років, бо це були буремні роки, коли багато колекцій просто загинули, згоріли у воєнних лихоліттях.
Виявилося, що займатися філателією — це ціла наука. Наприклад, жоден філателіст не буде брати марку руками, а тільки спеціальним пінцетом. І зберігаються марки переважно в спеціальних альбомах з прозорими кишеньками для марок — клясерах. Є ще звичайні альбоми, куди марки наклеюються спеціальним чином і розміщуються так, щоб мати естетичний вигляд.
Для зручності кожна країна випускає каталог марок, де описується власне марка, коли вона була випущена, яким надрукована та хто художник цього малесенького художнього твору. Дехто з моїх друзів також колекціонує марки, але вони колекціонують марки за темами, приміром: «Види спорту», «Собаки», «Метелики», «Автомобілі», «Живопис» тощо.
Нам приємно зустрічатися, обмінюватися марками, обговорювати новинки. Це цікаве й корисне дозвілля, завдяки цьому захопленню я збагатив свої знання в багатьох галузях.
У межах 1-ї відміни виділяють три групи: тверду, м'яку і мішану.
До твердої групи належать іменники з основою на твердий приголосний (крім шиплячих): борозна, кобза, порада, химера, пара, копа, сваха, панна, Ольга, Микита, Людота, вереда, плакса
До м'якої групи належать іменники з основою на м'який приголосний: скриня, кав'ярня, зброя, дзвіниця, грибниця, богиня, красуня, господиня, молодиця, Марія, Вікторія, півонія.
До мішаної групи належать іменники з основою на шиплячий приголосний: огорожа, калюжа, пожежа, сторожа, круча, онуча, свіча, тиша