18. Дієприкметниковий зворот НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в речен- ні (розділові знаки пропущено)
АУсе спить денною працею усе набирається сили.
Б Припорошена порохом стерня вмлівала від сонця.
в Карпатські гори одягнені в смерекові ліси стоять у німій величі.
г Вона любила холодні осінні ночі наповнені місячним сяйвом.
ДДовго чув я полонений сном солов'їну пісню за моїм вікном.
19. Дієприкметниковий зворот НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в речен-
ні (розділові знаки пропущено)
A Коло великоднього столу заставленого усяким свяченим стояла Олеся.
Б Завжди зі смаком одягнена вона справляла враження вихованої пан-
НОЧКИ.
в Над Максимом нахилилося почервоніле від гніву й туги лице Тугара
Вовка.
г Затуманене легкими й прозорими хмарками над містом пливло сонце.
ДПотомлені далекою дорогою й літньою спекою коні ступали ліниво.
20. Дієприкметниковий зворот НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в речен-
ні (розділові знаки пропущено)
A Налякані страшним явищем природи птахи кружляли над своїми
Гніздами.
Б Іноді зайде до них з півдня високий степовик попечений сонцем.
в Маленькою хмаринкою темніє над яром закинутий у степу хутірець.
г Якимові ноги взуті в здорові чоботи глибоко поринали у свіжий сніг.
ДПозбавлений можливості говорити з людьми він у стократ сильніше
переживав свою трагедію.
21. НЕМАЄ пунктуаційної помилки в реченні
A Перед очима ще жили картини навіяні піснею.
БОбабіч стежки мерехтить самоцвітами вмита росою трава.
в Співа трава ніким ще не зім'ята, і вабить таємницями.
гCтеп у цю пору весь, залитий сонцем і огорнутий думками.
дТкану зорями теплу хустину, ніч на тихе село одягла.
22. Граматичну помилку допущено в реченні
A Ми розмістилися на добре вимощеному возі свіжою травою.
БНевеличка Джерина пасіка була обгороджена низьким тином.
в Над усе любив Іван гори, ліси, зелені луки, пропахлі роменом.
г Нарівні з вікном тьмяно біліли припорошені пилом розквітлі акації.
дГарячі коні помахували головами, обтиканими виноградним листом.
СУПЕР СПОЧНО
Опис процесу праці.
Шоколадний торт - мій найулюбленіший десерт з самого дитинства. І ніхто не готує його так смачно, як моя матуся. Сьогодні я уважно гатиму, як її ніжні і вправні руки будуть готувати цю незрівнянну смакоту.
Ось мама дістає з шафи потрібний посуд: полив"яні миски й скляні мисочки, складає в них потрібні продукти, які вона приготувала завчасно. Це масло, яйця, борошно, цукор, какао, ванілін, вершки та шоколад. Все це повинно мати кімнатуну температуру - це важливо!
Мама бере в руки сито і починає просіювати борошно, воно сіється у велику миску, як сніг з неба на землю, і вкриває її спочатку тонким шаром, а потім купкою. До борошна мама додає какоо і також ретельно його просіює. "Так воно набирається повітря і буде пухким", - пояснює мама.
В іншу мисочку вона розбиває яйця, додає туди ж цукор і починає збивати електричним міксером цю суміш. Ось вона збільшилася в об"ємі приблизно утричі. Тут настає дуже відповідальний момент: мама зосереджено додає в цю масу борошно з какао, ретельно орудуючи великою ложкою, схожою на лопатку.
"Ось майже готово", - коментує мама і викладає розчин у круглу форму. Форма відправляється у духовку, а мама починає готувати крем для торта. Збиває міксером вершки, додає ванілін, насипає цукор... Як же ж смачно усе це пахне! Так і хочеться лизнути!
Настав час виймати корж з духовки. Ось він лежить на дерев"яній тарелі - духмяний, теплий, наче живий, парує, холоне. Тоді мама розрізає його на три тонких пласти і починає кожен змащувати кремом. Коли все закінчено, мама поливає майже готовий торт шоколадною глазур"ю. Він робиться таким блискучим, гладеньким і страшенно апетитним. Але його їсти поки не можна, треба дати йому застигнути в холодильнику хоча б півгодинки. Увечері на нас чекає справжня насолода!