зараз я хотів би розповісти про місто яким я захоплююся, а саме - Київ. Це атмосферне місце, що покорило мене від перших хвилин подорожі ним.(якщо був) Це атмосферне місце у якому я мрію побувати.(якщо не був) Як відомо, Київ є столицею України. Воно стародавнім містом з багаторічною історією. Найбільш цікавим є для мене легенда про заснування Києва. Це місто назвали в честь Кия. І щодо цього є й пам'ятник де зображені постаті Кия, Щека, Хорива та їхньої сестри Либідь, що неначе пливуть на човні уперед до заснування самого міста. Визначним є й Майдан Незалежності, що розміщений у самому серці Києва. Улюбленою справою у цьому місті для мене є гуляти цими затишними вуличками. Загалом Київ для мене є найкращим!
Объяснение:
де підкреслені речення вбо інший шрифт це по ситуації вибирати.
«Якщо вчитель має тільки любов до справи, він буде добрим учителем. Якщо вчитель відчуває тільки любов до учня, як батько, мати, він буде кращим за того вчителя, який прочитав усі книжки, але не відчуває любові ні до справи, ні до учня. Якщо учитель поєднує в собі любов до справи і до учнів, він – досконалий учитель.
(Л.Н.Толстой)
Робота, що повязана з викладанням, завжди вважалася дуже складною, але в той же час поважною діяльністю. Дуже точно про вчителя писав відомий поет С.Л. Соловейчик:
«Він актор, але його глядачі і слухачі не аплодують йому. Він скульптор, але його роботи ніхто не бачить. Він лікар, але його пацієнти рідко дякують за лікування та далеко не завжди бажають лікуватися. Де ж йому взяти сили для щоденного натхнення? Тільки в самому собі, тільки у свідомості величі своєї справи ».
На мою думку, викладання вимагає повної самовіддачі, цілковитої витрати розумових, фізичних та духовних сил, вчитель зобов’язаний бути дуже тонким психологом, щоб уміти розпізнати найкращі якості та схильності у свого учня та до х розкрити. Учитель завжди намагається знайти індивідуальний підхід до учня, бо кожен дитина має свій неперевершений та дивовижний талант від природи, а головна задача вчителя - до розкритись його здібностям.
Від педагогів вимагається багато чого: бути коректними, уважно ставитися до дітей, виявляти цікавість до своєї роботи, предмету. На мою думку, сучасному вчителю необхідно володіти такими якостями як терпіння, інтелігентність, освіченість, тактовність, уважність, мобільність, ерудованість та стресовитривалість, мати почуття стилю, смаку, міри, на гарному рівня володіти технічними засобами та сучасними освітніми новинками.
Відмінними рисами справжнього педагога повинні бути нестримне бажання постійно саморозвитватися, самовдосконалюватись, неперервне розширення власного кругозору, вдосконалення та пошук нових методів викладання. Справжній вчитель не перестає здобувати нові знання все життя, бо педагогіка – це наука, яка не стоїть на місці, це постійний рух тільки в перед, у ногу з часом. Творчий наставник завжди використовує у викладанні сучасні та цікаві методи та прийоми. Відвідування різноманітних семінарів, курсів та мастер-класів – ще одна складова цієї професії.
Сучасне життя безупинно змінюється і з кожним роком у дітей з’являються нові інтереси та нові ідеали, але, щоб здобути довіру та повагу у школярів, вчителю не обов’язково поділяти їх погляди, але знати про них просто необхідно. По-справжньому гарний педагог повинен проявляти максимальну делікатність у відносинах з дітьми, бути уважним до того, що їм подобається. Необхідно враховувати, що все сказане ним може сильно вплинути на інтелектуальний та духовний розвиток дитини. Н. К. Крупськая говорила: «Для хлопців ідеї невіддільні від особистості. Те, що говорить улюблений вчитель, сприймається зовсім інакше, ніж те, що говорить зневажувана чи чужа їм людина”. Тільки при правильних взаємовідносинах можна вчити і виховувати. Не лякати, не лестити та задобрювати, а зрозуміти та підібрати особливий ключик до кожного.
На мою думку, відносини між учнем та вчителем ніколи не бувають повністю рівними - на це впливає і різниця у віці, і неоднаковість життєвого досвіду, і різниця поколінь. Але, я в впевнена на 100%, що рівність повинна проявлятись у взаємоповазі, взаєморозумінні, відкритості та щирості. Кожна дитина шукає у вчителі кращого друга та наставника, звернувшись до якого, вона може розраховувати на те, що її вислухають, зрозуміють, сприймуть всі її проблеми та дадуть цінну пораду. Бо педагог – це не просто тітонька, яка вчить рахувати та писати, це дещо значно більше.
Викладання – це щоденна підготовка вчителя до уроків, підбір цікавого матеріалу, зацікавленість своїм предметом, додаткові знання та головне вміння легко та якісно донести їх до дітей.
Випадкові люди дуже рідко затримуються в цій професії. Я вважаю, що не кожна людина може бути вчителем, так як ця професія вимагає колосальної та кропіткої праці, саможертовності, величезного терпіння, любові до дітей та непідкупного інтересу до своєї професії. Тому важко переоцінити заслуги талановитого педагога, який відкриває перед дитиною двері у світ знань, впливає на формування його життєвої позиції та пріоритетів, закладає ґрунтовні основи його майбутнього.
зараз я хотів би розповісти про місто яким я захоплююся, а саме - Київ. Це атмосферне місце, що покорило мене від перших хвилин подорожі ним.(якщо був) Це атмосферне місце у якому я мрію побувати.(якщо не був) Як відомо, Київ є столицею України. Воно стародавнім містом з багаторічною історією. Найбільш цікавим є для мене легенда про заснування Києва. Це місто назвали в честь Кия. І щодо цього є й пам'ятник де зображені постаті Кия, Щека, Хорива та їхньої сестри Либідь, що неначе пливуть на човні уперед до заснування самого міста. Визначним є й Майдан Незалежності, що розміщений у самому серці Києва. Улюбленою справою у цьому місті для мене є гуляти цими затишними вуличками. Загалом Київ для мене є найкращим!
Объяснение:
де підкреслені речення вбо інший шрифт це по ситуації вибирати.
«Якщо вчитель має тільки любов до справи, він буде добрим учителем. Якщо вчитель відчуває тільки любов до учня, як батько, мати, він буде кращим за того вчителя, який прочитав усі книжки, але не відчуває любові ні до справи, ні до учня. Якщо учитель поєднує в собі любов до справи і до учнів, він – досконалий учитель.
(Л.Н.Толстой)
Робота, що повязана з викладанням, завжди вважалася дуже складною, але в той же час поважною діяльністю. Дуже точно про вчителя писав відомий поет С.Л. Соловейчик:
«Він актор, але його глядачі і слухачі не аплодують йому. Він скульптор, але його роботи ніхто не бачить. Він лікар, але його пацієнти рідко дякують за лікування та далеко не завжди бажають лікуватися. Де ж йому взяти сили для щоденного натхнення? Тільки в самому собі, тільки у свідомості величі своєї справи ».
На мою думку, викладання вимагає повної самовіддачі, цілковитої витрати розумових, фізичних та духовних сил, вчитель зобов’язаний бути дуже тонким психологом, щоб уміти розпізнати найкращі якості та схильності у свого учня та до х розкрити. Учитель завжди намагається знайти індивідуальний підхід до учня, бо кожен дитина має свій неперевершений та дивовижний талант від природи, а головна задача вчителя - до розкритись його здібностям.
Від педагогів вимагається багато чого: бути коректними, уважно ставитися до дітей, виявляти цікавість до своєї роботи, предмету. На мою думку, сучасному вчителю необхідно володіти такими якостями як терпіння, інтелігентність, освіченість, тактовність, уважність, мобільність, ерудованість та стресовитривалість, мати почуття стилю, смаку, міри, на гарному рівня володіти технічними засобами та сучасними освітніми новинками.
Відмінними рисами справжнього педагога повинні бути нестримне бажання постійно саморозвитватися, самовдосконалюватись, неперервне розширення власного кругозору, вдосконалення та пошук нових методів викладання. Справжній вчитель не перестає здобувати нові знання все життя, бо педагогіка – це наука, яка не стоїть на місці, це постійний рух тільки в перед, у ногу з часом. Творчий наставник завжди використовує у викладанні сучасні та цікаві методи та прийоми. Відвідування різноманітних семінарів, курсів та мастер-класів – ще одна складова цієї професії.
Сучасне життя безупинно змінюється і з кожним роком у дітей з’являються нові інтереси та нові ідеали, але, щоб здобути довіру та повагу у школярів, вчителю не обов’язково поділяти їх погляди, але знати про них просто необхідно. По-справжньому гарний педагог повинен проявляти максимальну делікатність у відносинах з дітьми, бути уважним до того, що їм подобається. Необхідно враховувати, що все сказане ним може сильно вплинути на інтелектуальний та духовний розвиток дитини. Н. К. Крупськая говорила: «Для хлопців ідеї невіддільні від особистості. Те, що говорить улюблений вчитель, сприймається зовсім інакше, ніж те, що говорить зневажувана чи чужа їм людина”. Тільки при правильних взаємовідносинах можна вчити і виховувати. Не лякати, не лестити та задобрювати, а зрозуміти та підібрати особливий ключик до кожного.
На мою думку, відносини між учнем та вчителем ніколи не бувають повністю рівними - на це впливає і різниця у віці, і неоднаковість життєвого досвіду, і різниця поколінь. Але, я в впевнена на 100%, що рівність повинна проявлятись у взаємоповазі, взаєморозумінні, відкритості та щирості. Кожна дитина шукає у вчителі кращого друга та наставника, звернувшись до якого, вона може розраховувати на те, що її вислухають, зрозуміють, сприймуть всі її проблеми та дадуть цінну пораду. Бо педагог – це не просто тітонька, яка вчить рахувати та писати, це дещо значно більше.
Викладання – це щоденна підготовка вчителя до уроків, підбір цікавого матеріалу, зацікавленість своїм предметом, додаткові знання та головне вміння легко та якісно донести їх до дітей.
Випадкові люди дуже рідко затримуються в цій професії. Я вважаю, що не кожна людина може бути вчителем, так як ця професія вимагає колосальної та кропіткої праці, саможертовності, величезного терпіння, любові до дітей та непідкупного інтересу до своєї професії. Тому важко переоцінити заслуги талановитого педагога, який відкриває перед дитиною двері у світ знань, впливає на формування його життєвої позиції та пріоритетів, закладає ґрунтовні основи його майбутнього.
Объяснение: