1Утворіть синонімічну пару
Думати –
Говорити –
Сміятися –
2Замінити подані вислови одним словом. Складіть і запишіть два речення з будь-яким фразеологізмом.
Розбити глек - Прикусити язика - Брати на кпини - Покласти зуби на полицю -
3 Дібрати спільнокореневі іменники і прикметники до дієслів.
Дрімає - дрімота, дрімучий.
Веселитися –
Розуміти –
Відважиттися –
4 Прочитайте, пригадайте, як пишеться не з дієсловами. Спишіть, розкриваючи дужки.
(Не) беріть книгу брудними руками. Коли гортаєте сторінки, (не) слиньте пальців, (не) згинайте ріжків. (Не) малюйте і нічого (не) пишіть на книзі. (Не) вставляйте між сторінками ручку, олівець або лінійку - від цього книга псується. (Не) кладіть книгу де попало. Бережіть книгу, бо вона для вас - найкращий друг і порадник.
5 Вставити замість крапок пропущені букви.
Дума...те, біж...те, раху...те, чита...те, ід...те, воз...те, вч...те, бач...те.
6 Запишіть дієслова. Визначте, до якої дієвідміни належать.
Рахувати, ходити, учитися, допомагати, носити, дихати, бігти, радіти, писати, говорити, сидіти, клеїти, боротися, горіти.
7 Перепишіть, підкресліть підмет і присудок у кожному реченні. Визначте число і час дієслів.
Мій рідний донецький край! Край, де живуть працьовиті щирі люди. Як хочеться миру на нашій землі. Нехай ніколи рідна Донеччина не знає війни.
Я народилася та живу в Україні, це моя Батьківщина, мій улюблений куточок Землі. Я дуже люблю мальовничу українську природу. Безкрає синє небо, яскраве сонечко, густі трави та квіти, міцні стрункі дерева. В усі пори року вони для мене найпрекрасніші в світі. Хоч, я впевнена, на Землі є багато красивих місць, не схожих на мою країну, і для тих, хто там народився, вони – найгарніші. І я б також хотіла подорожувати та побачити всі дива світу на власні очі.
Тут, в моєму рідному краю, живуть мої найближчі люди – батьки та друзі, знайомі та сусіди. Завдяки ним я відчуваю себе частиною життя, почуваю себе як удома – потрібною та коханою. Люди, що живуть поруч зі мною, розділяють ті ж радощі, турботи та сподівання, незважаючи на те, хто вони за національністю та якою мовою розмовляють. Бо рідний край – це не місце на карті, не держава навіть, це кохання в серці.
Мій рідний край – це мова, пісні, книжки. Це знайомі з дитинства казкові герої. Це найперші спогади про власне життя. На мою думку, втратити все це – величезне горе. Згадуючи про людей, яким доводилося залишати Батьківщину та жити на чужині, я можу уявити, як важко їм було. А ще гірше – бачити свій рідний край у занепаді, зруйнованим війною…
Усі ми на Землі – добрі сусіди, кожен з нас іде непростим шляхом власного життя. Ми маємо поважати одне одного. Я хочу, щоб ми жили мирно, щоб назавжди зберегти недоторканими дорогі для нас рідні місця, що для кожного з нас свої власні.
Невже можна все це покинути і поїхати на чужину, де нема таких чудових краєвидів, розумних, доброзичливих та веселих людей, мелодійної та цікавої мови!Read more: http://ycilka.net/tvir.php?id=877#ixzz41eaJuqCm
Сполучник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль.
До сполучників належать і, та, й, але, а тощо.
За походженням сполучники поділяються на первісні(і,а,чи,та) і похідні(щоб, якби, проте, буцімто).
Залежно від синтаксичної функції сполучники поділяються на сурядні (і (й), та, та й, а, але, або, чи, прикладкове як) та підрядні (коли, що, як би, наскільки, хоч, мов, наче, часове й порівняльне як).