2. (1Б) Яким відокремленим членом речення є слова?

Тут, під кронами білих розпашілих каштанів, причаїлися наші, повні щастя,

літа.

А. Відокремлене означення;

Б.відокремлена уточнююча обставина;

В . відокремлений додаток;

Г. відокремлена прикладка.

3.(1Б)Укажіть речення, у якому відокремлене означення виражене

дієприкметниковим зворотом.

А .Зачаровані подорожні сиділи й мовчали.

Б .Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав.

В. В імлистій далині, осяяні срібним промінням місячним, стояли широкі лани

золотого жита та пшениці.

Г .А он старе Монастирище, колись козацькеє село.

4.(1Б) Укажіть речення з відокремленими додатками(розділові знаки пропущено).

А.Нікого тут нема крім мене й господині.

Б .Польова билина вона не призвичаєна до густої садової тіні.

В .Гей був у Січі старий козак на прізвище Чалий.

Г .За винятком баби Оришки Чіпка нікого не любив

5.(2)Лінгвістичне конструювання.

Сконструюйте речення з поданих слів, укажіть відокремлені члени речення.

Хмарки, небу, по, розкидані; пливли, легенькі, вітром. Село, розкиданими,

зоряним, зачароване, небом, хороше, хатками, синіє. Вкриті, яблуні, гілля,

нахилили, рясно, плодами, землі, до.

6.(1б) У фразеологізмах великий…, … становища,… чи пропав, сам собі…

замість крапок має бути слово

А. брат;Б. шляхтич; В. козак;Г. пан; Д. керівник.

твір опис на тему Моя кімната

Я дуже люблю мою кімнату. Моя кімната найкомфортніша у світі. Мені дуже подобатися планування моєї кімнати. Я завжди намагаюся, щоб у моїй кімнаті було чисто і всі речі лежали на своїх місцях. Мама завжди мені говорить, що в кімнаті повинен бути порядок. Якщо порядок в кімнаті, то і в голові буде порядок з думками.

У моїй кімнаті є спортивна стінка. На цій стіні я люблю робити різні вправи. В основному я качаю прес та руки. Зручно на цій стіні робити розтяжку. Також в моїй кімнаті є ліжко, стіл, шафа, комп'ютерний стіл і крісло. У моєму кріслі любить спати наша кішка. Вона часто приходить в мою кімнату ввечері і залишається спати в кріслі на всю ніч. Добре моєї кішці. Вранці мені потрібно вставати і йти в школу, а вона продовжує спати.

Крім усього цього у мене в кімнаті знаходяться кімнатні рослини за якими мені необхідно доглядати. У мене росте кактус, герань і грошове дерево. Мені хочеться вірити, що грошове дерево буде приносити значний дохід моїм батькам, а незабаром і мені.

Ось так виглядає моя кімната в якій я живу, роблю уроки, спілкуюся зі своїми друзями і доглядаю за кімнатними рослинами, а також забезпечують затишок своїй кішці, яка як і я дуже любить мою кімнату, м'яке крісло і сприятливу атмосферу.

Источник: твір опис на тему Моя кімната

Объяснение:

вот держи думаю тебе это надо

Кожну епоху розвитку людства визначає моральної свідомості, який виступає домінуючим даного часу, певного народу, конкретних соціально – економічних умов. В усі часи людство надзвичайно обережно, делікатно ставилося становлення духовності особистості, адже міцному ґрунті духовності, моральності, культури зростає особистість відповідальна думку, , вчинок.

формування духовних цінностей студентської молоді є досить актуальною в . Сьогодні виступає активною силою політичних змін і залежно від того, які цінності вона у ці зміни, яку культуру впроваджує, багато в чому залежати майбутнє суспільства, його , напрям трансформації. Суспільство зацікавлене в тому, щоб ці цінності і були демократичними. Їх формування – завдання актуальне і таке, що потребує нагальної уваги.

Поняття "духовність", "духовний" сьогодні вживають кожному кроці. Гуманітарні науки, виховна діяльність спрямовані формування "духовного розвитку особистості", публіцистика закликає формування "духовних основ" життя і суспільства, зростання національної самосвідомості, взаємозв’язок освіти і церкви прискорив процес відродження духовності в її релігійно – конфесійному розумінні.

Розбудова української державності, проведення реформ, побудова громадянського суспільства неможливі без розвитку української духовності. Протягом років незалежності нашої країни основним завданням державного управління був розвиток економіки, тому вирішення проблем у духовній сфері суспільства відбувалося залишковим принципом. Відсутність чіткої програми духовного відродження українського суспільства гальмувало втілення будь-яких реформ у всіх сферах суспільного життя. Пріоритетною сферою у духовності і культурному розвитку суспільства була і залишається освіта. Тому головне завдання сучасної освіти – це розвиток духовної культури особистості, що в підсумку стає основою формування і становлення особистості.

духовності й духовної культури молодої людини завжди хвилювала й хвилює кожного педагога, вихователя, куратора, адже формування її духовної культури – це ще й формування її свідомості, світогляду, включення в економічне, політичне, культурне життя народу, уклад життя сім’ї, нації.

Оволодіння студентською молоддю духовною культурою підносить свідомість особистості вищий щабель, наповнюють життя й діяльність високими громадськими цілями. Духовність зміцнює єдність усього суспільства, забезпечує подолання труднощів шляху його розвитку.

Духовно – моральне виховання молоді – це водночас велика відповідальність і джерело зміцнення нації. Духовно – моральний потенціал складають загальнолюдські та християнські цінності, моральні норми, які є регуляторами взаємовідносин у суспільстві. Звичайно, людина не може жити тільки рахунок духовних цінностей. Але сучасна взагалі не бачить сенсу в духовності. Це певною мірою пов’язано із вихованням, а також середовищем, в якому людина реалізовується, суспільством, в якому вона живе. У теперішній , коли є можливості духовного зростання, сучасні молоді люди не потребують цього.

Потреба у спілкуванні, активному відпочинку зникає, адже зміну приходять віртуальні Інтернет-мережі, які пропонують молоді спілкування не виходячи із дому. Тому сьогодні необхідні більш дієві засоби залучення молоді джерел духовного, вічного, нетривіального, а також пробудження і подальшого духовного розвитку індивіда потрібно створити відповідні умови.

І питання це надзвичайно важливе, оскільки духовність – це творча спрямованість, наснага, енергія людини, її здатність самоусвідомлення себе як особистості. У практиці виховання пропонуються нині різні технології формування духовності молоді. Це і духовна реабілітація особистості через засоби масової інформації, через проникнення у світ мистецтва, через живе спілкування, позанавчальна виховна робота.