2. Дієприкметники активного стану є всі слова в рядку А забутий, зрізаний, очолений
Б сказаний, замучений, дрімаючий
В стоячий, сяючий, палтаючий
Г закутий, змарнілий, засохлий
3. Укажи рядок, у якому дієприкметник з не потрібно писати окремо
A Неперевірений твір учня.
БРозмова старшокласників незавершена.
В Hеlрозтрачена радість.
ГНе/розгорнута книжка подруги.
4. Усі слова пишуть із -нн- у рядку
А ново обра...ий, здійсне..ий
Б нестрима..ий,
непримире..ий В несказа..ий,
незчисле ий
Гвихова..ий, призначе..ий
5. Усі дієприкметники минулого часу доконаного виду подано в рядку
А почутий, зниклий, мелений
Б квітнучий, зораний, наповнений
В вишитий, потемнілий,
3чорнілий Г обраний, здійснений,
правлячий
6. Дієприкметниковий зворот св реченні
A Через вікно зазирнув пристаний сріблог клапоть неба.
Б Під дубом зслененьким кінь змордовалий стоїть.
в Заспівали обтяжсті кралии.
ГЗатумансис соще поважно пливло над містом.​

Доброго дня (як звуть вчительку и т.д.)! Ми з Вами не бачились ось уже два роки. Водночас це не так і багато часу, але з іншої сторони - складається враження, що пройшла ціла вічність. Ось я згадую, як Ви до нас трепетно ставились, як Ви нас зустрічали розгублених малят, коли ми вперше переступили поріг школи. Ви нас заспокоювали, підтримували у всьому, Ви раділа кожному нашому досягенню і по-справжньому засмучувалися кожній нашій поганій оцінці. Ви вчили нас бути добрими, щирими, ділитися з іншими і допомагати один-одному у важку хвилину. Ви навчили нас любити рідну мову і читати книжки, не тому що треба, а тому що це цікаво. Ваша наука стала мені дійсно у пригоді. І я Вам хочу сказати щире дякую за все те, що ви зробили для мене і для всіх моїх однокласнів.

 

              

                  Осінь.

          Осінь   -  золота пора року. Недарма в народі  її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою.  Адже  саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і  в садах .  Після   довгих клопітких  робіт одержують щедру винагороду від природи за  свою  працю.

        Восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори:   червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.

       Сонечко обігріває все менше землю. Приходять перші заморозки.

       Восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. Тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.

        Про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . Ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . В  першому  класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:

            « … Падає , падає листя

                   Листя в саду мерехтить.

                   Жовте , яскраво-вогнисте

                   Тихо за вітром летить… . »

      Мені також подобається гати , як з дерев плавно

 опадають  пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на

  землю.  А як тільки пахне це опале листя! Грибами, пеньками,

  та й самою осінню!

         Напевне тому, що я народилася восени  - це і є  моя

 найулюбленіша пора року. Вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.

 Та все ж таки як тільки гарно  восени!