2. Дієслово II дієвідміни вжите в реченні A Чудовая мрія, розкішна та ясна, кохано в ту ніч обгорнула мене (Леся Українка).
Б Росла в гаю конвалія під дубом високим, захищалась від негоди під віттям
широким (Леся Українка).
В Чули ви, як напровесні рано жайворонкова пісня бриніла?.. (Леся Українка).
ГПоломляться ясненькії блискавиці ваші срібні (Леся Українка).
ДІ моря красу споглядали не раз ми при тихій годині (Леся Українка).
Посеред дороги діти малювали крейдою ( це прислівник)
Неподалік від нашого будинку літали птахи ( це прислівник)
В автобусі поруч зі мною стояла жінка( це прислівник)
На клумбі біля тюльпанів дуже близько виросли інші квіти ( це прислівник)
Уздовж дороги мене зустрів сіренький котик ( це прислівник)
Поверх мене проживають галасливі сусіди ( це прислівник)
На футболі я завжди забиваю м'яча мимо воріт ( це прислівник)
Збоку мій сусід по парті щось бурмоче під ніс ( це прислівник)
Моя кузина подорожує навколо світу ( прислівник)
Объяснение:
Одного разу зі мною трапилася неприємна пригода. мабуть, в мене ще мак цвів у голові. розпочалося з того, що в крамниці мені дали більшу здачу, ніж потрібно. я одразу вхопив очами , що грошей було більше, та не сказав продавцеві, бо давно вже поклав очі на наклейки з автівками, а батьки були проти купувати їх. тож я витратив гроші на ці наклейки. та коли прийшов додому, якось мені неспокійно на душі було. соромно, хоч і грошей було на одну панюшку . і наклейки зовсім не радували. тоді я пішов до мами та виклав їй усе як на духу . від сорому моє обличчя налилося жаром . та мама сказала, що нічого страшного. якщо я зрозумів, що на чужому нещасті щастя не збудуєш , тож нехай це буде для мене урок . вона дала мені грошей, які я відніс продавцеві. та була приємно здивована та подякувала мені за чесність. в мене ніби камінь звалився з душі .