2. Добери до іменника конвалія слова, які до уникнути повторів цього слова в реченні.

1. Грає сонце промінцями, білий сніг стає струмками, і, співаючи, струмки шлях знаходять до ріки. (M. Стельмах.)  

2. Виблискувала в лузі річка і, звиваючись, губилася в зелених шатах надбережного гаю. (А. Шиян.)  

3. Блакитний час, прикинувшись водою, тече в піщаних, чистих берегах. (Є. Гуцало.)  

4. Веслує літо в хмарну обологу по заводях просмоленим човном, і, натомивши у мандрівці ноги, лягає день спочити за горбом. (Є. Гуцало.)  5. Сонях дістав із грудей золотаве, задимлене серце і, закохавшись у ластівку, ластівці віддає. (Є. Гуцало.)  

6. Іван з жахом побачив, як, виткнувшись з-за галузок, застряли головами бородаті цапи. (М. Коцюбинський.)  

7. Зозуля не тільки кує, а, захопившись, ще й хававкає. (О. Донченко.)  

8. Про журавлів ти більше не співала, а, серцем відчуваючи грозу, хапливим рухом крадькома втирала солону, теплу і гірку сльозу. (JI. Дмитерко.)

__

**Відокремлені обставини, виражені дієприслівниками та дієприслівниковими зворотами

      1. разом: врозтіч, нарозхват, униз, уночі, допізна, натроє, чимдуж, декуди, напролом, відтепер, якнайкраще, щодня, аніскільки, мимохідь, насамперед, потихеньку, безперестанку.        2. окремо: по можливості, під гору, як слід, на жаль, таким чином, сам на сам, до лиця, по черзі, до речі, з розгону, на мить, уві сні, до сьогодні, до вподоби, за що, на вибір, без черги, по суті, до речі, без відома.       3. дефіс: ледве-ледве, по-сусідськи, по-людському, по-латині, хоч-не-хоч, ось-ось, десь-то, хтозна-як.