2. На другий склад падає наголос у слові А український Б котрий в одинадцять Г чотирнадцять Д порядковий

Неньці, ляльці, Зіньчин, Таньчин, у боротьбі, на призьбі, товариські, здається, тьмяний, бриньчати, різьбяр, читальня, козацький, бадьорий, купальські, чотирьом, забрьоханий, Горький, молодь, мить, жаль, осторонь,женьшень, Маньчжурія, вільно, льотчик, павільйон, олівець, емульсія, маленький, емальований, вірність, український, сільський, людський, далечінь, астраханський, електропаяльник, кільце, царський, підносься, звідкілясь, скрізь, велетень, кінський, палець, величність, перець, двадцять, біль, сіль.

   Пропоную дібрати такі спільнокореневі прикметники до слова ластівка: 
⇒ластівчин, ластів’ячий, ластів’яний, ластів’їний, ластівчаний, ластівочий.

    В словах з апострофом підкреслюємо суцільною лінією місце, де стоїть апостроф. І пояснюємо цю орфограму так: після "в" перед "я", "ї", у  словах  ластів’ячий, ластів’яний, ластів’їний пишемо апостроф. Адже апостроф в українській мові вживається піред я, ю, є, ї після б, п, в, м, ф (у деяких випадках к). 
     У слові ластівчаний пишемо буквосполучення ча- за правилом, що звучить "правопис голосних після шиплячих".