2. Наречие - это.. А. неизменная особая форма глагола;
Б. самостоятельная часть речи, выражающая признак предмета;
В. неизменная самостоятельная часть речи;
Г. служебная часть речи.
3. Наречия делятся на следующие разряды:
А. качественные, относительные, притяжательные;
Б. качественно- определительные, обстоятельственные;
В. производные и непроизводные;
Г. безличные, неопределенные, Отмечено-личные.4. Наречие наизусть к разряду:
А действия;
Б. места;
В. причины;
Г. качественно- определительные.
5. Ошибка в написании наречия допущено в строке:
А. Лицом к лицу;
Б. один на один;
В. вверху;
Г. как-нибудь.
6. Наречие невольно образовано :
А. приставочно- суффиксальным;
Б. основоскладання;
В. безафиксним;
Г. суфиксальним.7. Установить соответствие между наречиями и их разрядами по значению
1. вежливо А. причины
2. вприсядку Б. времени
3. послезавтра В действия
4. сгоряча Г. меры и степени воздействия
5. немного Д. качественно- определительные
8. Установить соответствие между наречием и его создания
1. сильно А.основоскладання
2. справа Б. префиксально- суффиксальный
3. весной В. суффиксальный
4. слева Г. переход одной части речи в другую
9. Составить предложение со словами по-старому и по старому​

Після зимових холодів летить світла і чарівна весна. Вона пробуджує до життя весь світ, все живе. У природі відбувається багато змін. Повітря наповнене ароматом талого снігу і перших квітів. А навколо стільки звуків, стільки цікавого, а небо таке синє, що здається бездонним. У такий весняний день хочеться довше побути на вулиці, надихатися свіжим повітрям, натішитись теплим сонечком, наслухатися співу струмочків та перших птахів. Діти все це відчувають і дуже хотіли б про все розповісти, висловити свої почуття, але не кожна дитина може це зробити, бо їй бракує слів і вміння правильно побудувати речення, розказати про все, що так хвилює дитячу душу.

Однієї травневої суботи ми з однокласниками зібрались іти до лісу. Плани мали грандіозні: зварити кашу, насмажити шашликів, а ще награтись і набігатись досхочу. Аж ось нарешті всі зібралися. Перевірили, чи все взяли, і хутко рушили. Сонячне проміння пестило нас, зігріваючи уже по-справжньому. Незрівнянні аромати дарувала яскрава травнева зелень. Зупинившись на улюбленому місці, ми звично і швидко розвели вогонь, а незабаром запах польової каші уже розносився по галявині. Посмакувавши кашею, хлопці побігли грати у волейбол, за ними попрямували й дівчата. Чаклувати над шашликом залишився лише Андрій — великий знавець і любитель цієї справи. Гра була чудовою, і Максим навіть роззувся — аби легше було бігати. Ось тут і сталася біда. Побігши в кущі за м’ячем, Максим наступив на уламок скла. Хлопець скрикнув від пекучого болю, а за мить уся шкарпетка була в крові. Першою отямилася Марійка. Вона завжди брала з собою ліки першої необхідності. Швидко обливши рану перекисом водню, туго затягла її бинтом. Першу до було надано, тепер необхідно було терміново повертатись у місто. Друзі обережно посадили Максима на велосипед і доправили до лікарні. Провідувати однокласника прийшли всім гуртом. І назавжди запам’ятали сумний урок, що бігати без взуття не можна, а тим більше бити й розкидати скло!